"Чорні археологи" розграбували ольвійське городище — пам'ятку національного значення

Пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1" довели до археологічної катастрофи, заявляють херсонські краєзнавці.

"Нині віддалене від населених пунктів урочище "Скелька" є об'єктом посиленого інтересу скарбошукачів. Значна частина території спотворена грабіжницькими розкопами і, фактично, втрачена для науки. Сучасний стан пам’ятки археології національного значення не можна оцінити інакше як археологічну катастрофу", — цитує "Фейсбук"-сторінку Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Укрінформ.

Як зазначається, до катастрофи призвело варварське нищення "чорними археологами" унікального об'єкту культурної спадщини.

 Усі фото:  Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

"Пам'яткоохоронні установи не володіють достатніми ресурсами та можливостями для організації захисту пам'ятки від остаточного знищення, а представники правоохоронних органів під різними приводами уникають зустрічі з "чорними археологами", — констатують в облорганізації НСКУ.

 

Нагадаємо, постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 р. пам’ятка "Античне городище Скелька 1" була включена до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Херсонської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Свого часу це античне городище входило до оборонної системи Ольвійської держави. Пам'ятка є багатошаровою, наявні археологічні знахідки дозволяють простежити тут життя населення від другої половини VI cт. до н. е. до III ст. н. е.

Отримана в результаті дослідження пам'ятки археологічна інформація стала вагомим внеском у джерельну базу вивчення античної історії території сучасної України.

 

Колекції знахідок зберігаються в Інституті археології НАН України, Миколаївському та Херсонському обласних краєзнавчих музеях.

Городище в 1895 році відкрив Віктор Гошкевич, який у 1909 році провів тут перші дослідження.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.