У Кракові перед Великоднем впорядкували могили визначних українців. ФОТО

25 квітня відбулося передсвяткове впорядкування могил відомих українців, похованих Раковицькому цвинтарі у Кракові, Польща.

Про це повідомляє прес-служба Генерального консульства України в Кракові, передає Укрінформ.

"25 квітня за ініціативи Генерального консульства України в Кракові, було проведено передсвяткове упорядкування могил відомих українців, що поховані на Раковицькому цвинтарі. У заході взяли участь співробітники консульської установи та представники української громади", - йдеться у повідомленні.

Фото: прес-служба Генерального консульства України в Кракові 

Для вшанування пам’яті понад 15 відомих українців, переважно військовиків і політичних діячів доби УНР і ЗУНР, таких як, Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Лев Гец, Олександр Доценко, Осип Назарук, Лев Шепарович, М.Чижевський та ін., було прибрано їхні могили та запалено лампадки.

Також було впорядковано могили членів українського добровольчого легіону Українських Січових стрільців (УСС), які безпосередньо брали участь в українській революції 1917 – 1922 р.р., української інтелігенції та духовенства.

Захід завершився спільною молитвою перед курганом померлих та інтернованих українців (1918-1920 р.р.) в таборі №1 "Домб’є".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.