Топонімічна комісія Харкова рекомендувала депутатам міськради розглянути повернення проспекту Жукова

Міська топонімічна комісія Харкова рекомендувала внести до порядку денного сесії Харківської міської ради питання про зворотне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Георгія Жукова.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні міської комісії з питань топоніміки й охорони історико-культурного середовища сьогодні, 14 травня, розглянувши петицію «Поверніть харків'янам історію!», повідомляє UA: Харків із посиланням на відповідального секретаря комісії Олексія Хорошковатого.

За словами Хорошковатого, ст. 5 Закону України «Про географічні назви» передбачає повернення окремих об'єктів їхніх історичних назв. «Чи перейменовувати проспект, вирішуватимуть депутати міськради», — сказав відповідальний секретар.

Крім того, топографічна комісія рекомендувала підготувати на своє наступне засідання пропозицію, як увіковічити пам'ять генерала Петра За словами заступника мера з питань правового забезпечення Марини Стаматіної, яку цитує видання "Накипело", міськрада у процесі прийняття рішення керуватиметься Законом України "Про увіковічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років".

Нагадаємо, петицію про зворотне перейменування пр. Петра Григоренка зареєстрували на сайті Харківської міськради 8 травня. Того ж дня на своїй сторінці у "Фейсбуці" мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиції. Менше, як за дві доби петиція набрала понад 5000 голосів, потрібних для розгляду звернення. До 17 травня 2016 року проспект називався іменем Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства. 

Зокрема, очільник відомства Володимир В'ятрович нагадав, що "законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили". 

Проти ініціативи перейменування проспекту та знесення волонтерського намету "Все для перемоги" на площі Свободи 12 травня вийшло на мітинг біля 600 осіб.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.