У Львові виділили приміщення під Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих

Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих з’явиться у Львові. Він буде філією Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору». Під новий музей уже виділили приміщення.

Депутати Львівської міської ради погодили передачу для майбутнього музею 118,2 кв. м нежитлових приміщень першого поверху на вул. Старій, 13, передає «Дивись. info».

Ідея організації такого музею виникла у 2017 році, коли львівський музей «Територія терору» домовився з громадською організацією «Львівське обласне товариство політичних в’язнів і репресованих». Її голова Петро Франко каже, що мріяв про це багато років.

«Малолітні політичні в’язні пройшли той шлях, що й дорослі. Так само ходили на допити, звинувачували їх за тими самими статтями. В концтаборах нам давали норми виробітку як дорослим. Ми вижили тільки завдяки старшим побратимам, які нам допомагали. Покарання були від трьох місяців і до смертного вироку. Це все треба показати. Це буде перший такий музей в Україні. Нас залишилося дуже мало. На перших наших зборах зал Палацу мистецтв був заповнений вщерть, а тепер нас залишилося близько 20 осіб», – каже Петро Франко.

Заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко окреслює фронт робіт: «Наступні кроки – це ремонт цього приміщення, облаштування музею всіма експонатами, запустити його роботу. Молодь має розуміти, що критична маса людей втратила своє дитинство. Вони боролися, були переслідувані та репресовані».

За словами керівників «Території терору», музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих створять, щоби вшанувати пам’ять дітей і підлітків, які протистояли тоталітарній системі, а також тих, хто безневинно постраждав і поплатився своїм дитинством, здоров’ям чи життям.

«Це діти батьків, які були репресовані, і вони опинилися у дитячих будинках, діти, які народилися в  місцях позбавлення волі, в пересильних тюрмах, у потягах, які везли в депортацію. Ці діти не були засудженими, але змушені були відбувати це покарання разом з батьками», – пояснює науковий співробітник Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» Юрій Коденко.

На прикладі історій малолітніх політв’язнів і репресованих музей досліджуватиме місце дитини в тоталітарній системі, порівнюватиме нацистський і радянський тоталітаризм у ставленні до неповнолітніх членів суспільства та покаже характерну рису тоталітарної влади — використання дітей як заручників системи, засіб тиску на батьків, зокрема, і на все суспільство, загалом.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.