Дитячий журнал із 90-річної історією оголосив про закриття

Один з найстаріших та найпопулярніших українських дитячих журналів «Барвінок» припиняє свою роботу. Про це команда видання повідомила у новому номері журналу.

Редакція, яку цитує «Читомо», зазначає, що однією з причин припинення роботи журналу стала втрата інтересу до друкованих видань серед дітей: 

«Діти масово занурюються у віртуальний світ, це не найкращий час для журналу з його апелюванням до смислів, реальності… Наш кораблик уже пришвартовується, ми сходимо на берег, де нас чекають рукописи ще не закінчених книг, підручників, волонтерська робота. Тож іще зустрінемося. Тому не прощаємося, а кажемо: «До побачення!».

 

Журнал «Барвінок» заснували в січні 1928 року у Харкові під назвою «Жовтеня». Після воєнної перерви його випуск відновили у квітні-травні 1945 року вже в Києві як «Барвінок». У 1950–1998 рокаж журнал також дублювався російськомовним випуском.

До 1990 року «Барвінок» був єдиним українським періодичним виданням для молодших школярів. Журнал приділяв велику увагу популяризації української літератури та став майданчиком дебютів для багатьох українських письменників.

Станом на 2008-й рік) редакція журналу випустила 916 номерів, які загальним накладом сягають 310 мільйонів примірників.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.