АНОНС: У Києві пройде міжнародна конференція «Як домовитися з минулим. Пам’ять у світі постправди»

Українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші поміркують над питанням «Якою стала наша пам’ять у світі постправди?»

Центр досліджень визвольного руху, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Міжнародний фонд "Відродження" запрошують на міжнародну конференцію про відносини сучасного та історії.

 

Експерти у форматі панельних дискусій поміркують про те:

  • якою слід бути політиці національної пам'яті;
  • як вести серйозні розмови про трагедії минулого у світі шоу;
  • що таке свобода слова, стандарти і відповідальність медіа в дискусіях про минуле;
  • яких травм завдав тоталітаризм мистецтву і чи пережили ми тоталітаризм.

В обговоренні візьмуть участь українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші люди, які в тому чи іншому форматі працюють з цією сферою.

Спікери конференції: Девід Саттер (США), Лукаш Камінський (Польща), Гіоргі Канделакі (Грузія), Ізабелла Хруслінська (Польща), Матуш Корба (Словаччина) (tbc). Україна: Володимир В'ятрович, Олена Стяжкіна, Йосиф Зісельс, Костянтин Сігов, Андрій Когут, Вахтанг Кіпіані, Зураб Аласанія, Ростислав Держипільський, Ярина Ясиневич, Оксана Романюк, Ярина Цимбал, Іван Козленко, Олена Гусейнова, Ольга Духніч, Ігор Розкладай, Оксана Забужко, Микита Потураєв (tbc).

Детальна програма та розклад конференції за посиланням. Також організатори запрошують стежити за оновленнями на сторінці заходу у Фейсбуці. 

Час: 3 жовтня, четвер, 08:00—19:30

Місце: конференц-зала готелю Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1 година, час на обговорення — 1 година.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов'язкова за посиланням.

Акредитація журналістів за посиланням: або за телефоном +38 063 647 2115 

Контакт: history@cdvr.org.ua

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.