З'явилися знімки ремонту церкви на Львівщині, заради якого знищили автентичні старі розписи. ФОТО

Стало відомо, як виглядатимуть стіни греко-католицької церкви селища Славське Львівської області, через які раніше виник скандал

Фото результатів ремонту з'явилися на сторінці Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 
Андріан Кліщ, ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

На знімках видно, що для ремонту використано звичайну заводську керамічну плитку.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

"Як у гарній ванній кімнаті" - пише один із коментаторів у Facebook.

 
АНДРІАН КЛІЩ, ЛОО УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Нагадаємо, у травні 2019 року церква опинилася в центрі скандалу. Заради ремонту були знищені настінні розписи художників Модеста Сосенка (1875-1920) і Юліана Буцманюка (1885-1967). Оскільки церква з 1994 року є пам'яткою архітектури місцевого значення, без відповідних дозволів і експертної оцінки починати ремонт не мали права. Представники релігійної громади говорять, що вони розпочали ремонт, оскільки розписи й дерев'яний інтер'єр були в неналежному стані, і це становило небезпеку для їхнього життя. Настоятель церкви о. Андрій Петришин пояснював комісії фахівців, що у храмі цінний лише іконостас, який громада зберегла, а настінні розписи кілька разів перемальовувались у радянський час і не були автентичні. Однак, за словами реставраторів і мистецтвознавців автентичні розписи Модеста Сосенка можна було відновити, знявши нашарування, зроблені у радянський час. Львівська ОДА заявила про намір позбавити громаду права власності на храм Успіння Богородиці в судовому порядку.

 
Фрагменти розписів, які було втрачено під час ремонту
FB LEON SERG

ДОВІДКА:

Церкву в Славську збудували у 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Настінні розписи зробив відомий і прогресивний на той час художник Модест Сосенко за участі Юліана Буцманюка.

Храм оформили й керамічною плиткою, виготовленою на славетній фабриці кахлевих печей Івана Левинського, знаного у кінці ХІХ -на початку ХХ століття архітектора. 10 липня 1902 року митрополит Греко-католицької церкви Андреєй Шептицьким освітив храм як церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

 
Залишки розписів
Фото комісії ОДА

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.