У Мюнхені вшанували пам'ять Степана Бандери

У Мюнхені пройшли жалобні заходи з нагоди 60-х роковин смерті ідеолога українського національно-визвольного руху, провідника ОУН Степана Бандери.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у генеральному консульстві України у Мюнхені.

 
ФОТО УКРІНФОРМ

У панахиді на міському цвинтарі "Вальдфрідгоф" взяли участь більше сотні людей, зокрема, представники духовенства, української діаспори і громади, дипломати.

До могилі героя української нації поклали вінки і квіти.

 
фото укрінформ

У суботу в Українській греко-католицькій церкві св. Покрови та св. Апостола Андрія Первозванного в Мюнхені також пройшло богослужіння.

Як відомо, ідеолога українського національно-визвольного руху, політичного діяча, одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру було убито 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агентом радянських спецслужб.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.