Розпочався конкурс на посаду голови УІНП

Голова Кабінету міністрів України Олексій Гончарук видав розпорядження про "Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Українського інституту національної пам’яті"

Документ оприлюднений на Урядовому порталі.

Розпорядження №894 підписане 29 вересня, а сам конкурс почався 4 жовтня.

 

До претендентів висуваються наступні вимоги: 

- ступінь вищої освіти не нижче магістра; 

- не менше семи років робочого стажу;

- досвід роботи на керівних посадах державної служби (чи досвід роботи на керівних посадах у сфері відновлення та збереження національної пам'яті) - не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях;

 - вільне володіння державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

Нового голову буде призначено на 5 років. У документі зазначений посадовий оклад голови УІНП - 24 тисячі гривень.

Всі умови участі в конкурсі можна побачити в додатку, який є на сайті Кабміну.

За законодавством результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про його проведення.

Попередній голова УІНП Володимир В'ятрович у коментарях до власного допису в Facebook зазначив, що не брати участь у конкурсі.

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади 18 вересня. Обов'язки керівника структури наразі виконує перша заступниця голови Аліна Шпак.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.