Стало відомо про ще один акт наруги над українським похованням у Польщі

Невідомі обмалювали пам'ятник на братській могилі воїнів УПА на кладовищі в Пикуличах на сході Польщі.

Про це пише польський портал Onet.

Вандали використали білу та червону фарбу - відповідно до кольорів польського прапору. Нею замалювали імена загиблив та тризуб на пам'ятнику.

У виданні зазначили, що редакція отримала фотографії від людини, яка наголосила, що є "тотальним противником знищення будь-яких поховань - радянських, німецьких, українських". Ця людина отримала знімки від анонімного джерела 30 жовтня, але лише нещодавно вирішила передати їх журналістам.

12 листопада, незабаром після отримання фотографій, журналісти зв'язалися з мерією міста Перемишль, аби отримати інформацію про акт наруги. Працівник мерії поїхав на кладовище в Пикуличах, але не знайшов на пам'ятнику жодних слідів фарби. Очевидно, її вже відмили.

Довідкова інформація

Українське воєнне кладовище в Пикуличах є місцем поховання загиблих в'язнів табору для військовополонених Галицької армії та Армії УНР. Упродовж 1920-1921 рр. на Українському воєнному кладовищі у Пикуличах було перепоховано близько 2 000 українських військовослужбовців.

Під час панування комуністичного режиму у Польщі територію цвинтаря перетворили на сміттєзвалище. Відновила цвинтар у 1990 р. українська громада Перемишля. У 2000 р. Рада охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща розширила територію цвинтаря – 27 липня того ж року у двох окремих братських могилах були перепоховані останки ексгумованих у селах Бірча та Лішня 47 вояків УПА.

На могилах коштом Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща були встановлені надгробні таблиці з відповідними україномовними написами.

Могили на цьому цвитнарі вже ставали об'єктами вандалізму.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.