Офіційною різдвяною ялинковою прикрасою Білого дому став гелікоптер Сікорського

Асоціація історії Білого дому обрала гелікоптер Сікорського Н-34 в якості офіційної різдвяної ялинкової прикраси цього року. Асоціація щорічно обирає тему для дизайну офіційної прикраси президентської ялинки.

Про це повідомляє Громадське радіо із посиланням на Голос Америки.

 

Прикраса вшановує президента Дуайта Ейзенхауера, який першим вирішив використовувати гелікоптери з метою перевезень перших осіб держави.

Влітку 1957 року, президент Ейзенхауер проводив відпустку у Род Айленді, коли надійшла звістка про те, що він має повернутись до американської столиці.

Замість того, щоб використати президентську яхту, помічник порадив президенту скористатись вертольотом морської піхоти. Президент на вертольоті Сікорського перелетів до повітряної станції ВМС США, звідки президентський літак доправив його до Вашингтона.

Подорож машиною тривала б декілька годин, човном – 40 хвилин, а гелікоптером Сікорського – лише сім хвилин. Так переказує історію компанія Lockheed Martin, яка раніше називалась компанія Sikorsky.

Різдвяна ялинкова прикраса
Різдвяна ялинкова прикраса

Успіх першого перельоту довів, що ці гелікоптери можуть сідати і відправлятись з південної галявини Білого дому і з того часу президенти США здійснюють перельоти до президентського літака саме на гелікоптері.

У грудні 1959 року президент Ейзенхауер здійснив перший закордонний переліт гелікоптером Сікорського S-58.

На вдячність розробникові, президент Ейзенхауер написав особистий лист-подяку Ігореві Сікорському з нагоди 20-літнього ювілею гелікоптера VS300 у США.

"Можливо, ви знаєте, що я у нещодавні роки почав користуватись гелікоптером. Для моїх цілей вони безцінні. Мене також постійно вражають історії місій порятунку, коли їх унікальні можливості дозволили їм діяти з особливою ефективністю … рятуючи життя, які інакше було б втрачено", — йдеться в листі.


Довідково.
Ігор Сікорський емігрував до США з України. Видатний проєктувальник гелікоптерів та літаків народився в Києві і отримав освіту в Київському політехнічному інституті.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.