У Хіросімі зносять дві будівлі, які пережили атомне бомбардування 1945 року. ФОТО

Влада Хіросіми планує знести дві будівлі, які вціліли після американської атаки атомної бомби «Малюк» у 1945 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на BBC.

Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
ФОТО: ВВС

Йдеться про будівлі 1913 року побудови — студентський гуртожиток і колишню фабрику військового одягу. Після атаки їх використовували як тимчасові лікарні.

Увагу на будівлі влада звернула ще у 2017 році, тепер же за планом їх повинні знести до 2022 року. Основна причина — аварійність будівель і можливість їх обвалення при землетрусі. Будівлі вже тривалий час не використовуються та закриті для відвідування.

89-річний Івао Наканіші, який пережив бомбардування в одному з цих будинків, очолює групу активістів, які виступають за збереження будівель як памʼяток.

"Враховуючи історичне значення повідомлення про трагедію майбутньому поколінню, ми не можемо допустити знесення [...]. Це цінні будівлі, які розповідають нам про жах атомної бомби", — сказав він.

Хіросіма, після бомбардування
Хіросіма, після бомбардування
ФОТО: AFP

У місті після вибуху вціліли 85 будівель. Найвідоміша — будівля Виставкового центру торгово-промислової палати Хіросіми (Купол Гембаку), яка входить у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. При вибуху 6 серпня 1945 року загинули 80 тис. осіб і понад 100 тис. постраждали.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.