АНОНС: Лекція "Невідома українська революція: боротьба за вільний спорт"

У Києві пройде лекція про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль наших спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни.

Інформація, яка могла б залишитися прихованою, стала відкритою для українського суспільства, повідомляють організатори – Національний музей Революції Гідності.

 

"Революція на граніті, Помаранчева Революція, Революція Гідності – у кожній з них брали участь спортсмени. І пластуни, і з інших спортивних товариств за кордоном.

Спорт став тим інструментом, завдяки якому українська діаспора боролася за те, щоб українці окремо виступали в Олімпійських іграх та інших змаганнях від СРСР у 50-90-х роках", – розповів лектор Олексій Лях-Породько.

Також серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні. Зокрема, це Дмитро Максимов – майстер спорту України з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед нечуючих у 2012 році.

Анатолій Жаловага – професійний гандболіст, кандидат в майстри спорту. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера у лютому 2014 року.

Юрій Пасхалін – штангіст, був розстріляний на Майдані автоматною чергою в спину. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги в Будинку профспілок на майдані Незалежності. Віктор Швець – майстер спорту з академічного веслування та володар Кубка України.

Лекція присвячена організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям.


На лекції дізнаєтеся:

• Хто з Героїв Небесної Сотні належав до олімпійської спільноти?

• Хто ці історичні постаті, які захищали право українців представляти себе на міжнародних спортивних змаганнях у радянські часи?

• Завдяки яким світовим та українським спортивним організаціям відбулася "олімпійська революція"?

• Чому "олімпійська революція" схожа на Революцію Гідності?


Лектор: Олексій Лях-Породько – засновник щомісячного онлайн журналу "Спортивний родовід", який видається в Україні та за кордоном, метою якого є збереження історії тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам'яті України. Ведучий програми "Спортивні історії" на Емігрантському радіо.


Час: 11 лютого, вівторок, 18.30


Місце:
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт
: 0442225014, 0986611833, 0683280792, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Необхідно зареєструватися.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.