НБУ оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України"

Національний банк оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України", в якому беруть участь усі пам’ятні монети України, офіційно введені в обіг регулятором з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

 

"Відсьогодні стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України" на визначення кращої монети 2019 року. Участь у конкурсі беруть усі пам'ятні монети України, офіційно введені в обіг Національним банком України з 1 січня до 31 грудня 2019 року", - йдеться в повідомленні НБУ.

За право стати автором кращої монети змагатимуться такі художники – автори дизайну пам'ятних монет у 2019 році: Любов Андрощук, Володимир Дем'яненко, Марина Куц, Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, Наталія Фандікова та група художників АртТріум: Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки.

Конкурс проходитиме у два етапи. На першому етапі – з 3 лютого до 6 квітня 2020 року – шляхом голосування визначатимуться три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній із двох номінацій:

"Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року, з урахуванням теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології;

"Краще розкриття теми" − оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, що присвячується особистості, події, інституції тощо.


ДОВІДКА. Конкурс започатковано в 2005 році. За результатами конкурсу "Краща монета року України" за 2018 рік перемогу в номінаціях "Краща монета року" та "Краще розкриття теми" присуджено пам'ятним монетам набору "До 100-річчя Національної академії наук України": "Ера миру", "Ера змін", "Ера технологій", "Людина, час, простір" (срібло, номінал кожної монети 5 гривень).

Автори ескізів усіх монет-переможниць – художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.