МКМС підписало меморандум про співпрацю з істфаком КНУ ім. Шевченка

Міністерство культури, молоді та спорту України підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє пресслужба МКМС.

 

"Враховуючи суспільну значимість питань збереження культурної спадщини України, актуальність проблеми охорони пам'яток та значну потребу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі музейної справи та пам'яткознавства, сторони засвідчили взаємне бажання розвивати співпрацю між історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерством культури, молоді та спорту України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, долучаючись до організації та реалізації освітнього процесу з підготовки фахівців-пам'яткознавців і музеєзнавців, сторони налагоджують обмін інформацією в галузях, що становлять інтерес для обох сторін, організовують спільні дослідницькі проєкти, конференції та семінари, підтримують прямі контакти з метою ефективної взаємодії в освітньому та науковому полі.

Вони також надають методичну допомогу та консультування учасникам (викладачам та студентам) наступних освітніх програм: "Музеєзнавство, пам'яткознавство" (1-ий та 2-ий освітні рівні), "Археологія" (1-ий та 2-ий освітні рівні) з метою набуття учасниками освітнього процесу практичних навичок та теоретичних знань у галузі музейної справи, пам'яткознавства, охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини.

Крім того, співробітники МКМС можуть долучатися до проведення теоретичних і практичних занять з курсів, присвячених питанням охорони, музеєфікації та популяризації пам'яток культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Своєю чергою автори курсів можуть залучати співробітників міністерства до розробки навчальних програм та проведення наукових досліджень у межах освітніх програм "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та "Археологія".

Викладачі та студенти цих освітніх програм мають можливість використовувати методичні матеріали та інструкції МКМС для спільного виконання науково-дослідних робіт та практичних занять за темами з питань охорони, музеєфікації та популяризації культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Сторони будуть співпрацювати з метою створення необхідних умов для поглиблення теоретичних і практичних знань студентів та аспірантів.

Міністерство культури, молоді та спорту України надає можливість співробітникам історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, докторантам, аспірантам та студентам проходити навчальну та виробничу практики на базі МКМС.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.