Глава МЗС Литви пропонує парламенту засудити спроби Росії переписати історію

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вніс до парламенту резолюцію, яка засуджує спроби Росії переписати історію, зокрема виправдати пакт Молотова - Ріббентропа.

Про це повідомляє Delfi.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

"Лінкявічус зареєстрував проєкт резолюції, якою депутатам Сейму пропонується засудити "здійснюваний Російською Федерацією історичний ревізіонізм і поширювану дезінформацію, що заперечує роль Радянського Союзу як одного з основних ініціаторів Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У проєкті також засуджується спроба виправдати пакт Молотова - Ріббентропа 1939 року і таємні протоколи до нього. Наголошується, що роль цих документів в "окупації Центральної та Східної Європи і десятиліттях гноблення доведена історичними джерелами".

З цією резолюцією Сейму пропонується звернутися до Європарламенту, парламентів держав Центральної та Східної Європи, міжнародних організацій і світової спільноти із закликом разом чинити спротив історичному ревізіонізму, який здійснює Росія.

Окрім того, зазначається, що поширювана Москвою дезінформація "призначена для виправдання нинішньої агресивної політики проти сусідніх держав, заохочення недовіри всередині західної громадськості, розколу Євросоюзу і НАТО".


Читайте також:

Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

 

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.