Спецпроект

Директором Канадського інституту українських студій стала Наталія Ханенко-Фрізен

Д-р Ханенко-Фрізен приступить до своїх обов’язків 1 липня 2020 року.

Після завершення міжнародного конкурсу, в якому брало участь багато кваліфікованих кандидатів, з приємністю повідомляємо про призначення доктора філософських наук Наталії Ханенко-Фрізен на посаду Директора Канадського інституту українських студій на п'ятирічний термін, йдеться на сайті Університету Альберти.

 

Н. Ханенко-Фрізен, уродженка міста Києва, у 1989 році вона закінчила Київський державний університет з дипломом спеціаліста з географії.

Поступивши в аспірантуру Альбертського університету у 1992 році, закінчила магістрат з українського фольклору у 1994 році, а у 2001 році здобула ступінь доктора філософських наук одразу в двох програмах з антропології та українського фольлору, при кафедрах антропології та сучасних мов та культурології.

У тому ж році вона розпочала свою наукову кар'єру на посаді викладача кафедри релігії та культури Коледжу ім. святого Томаса Мора Саскачеванського університету.

У 2005 році її призначили доцентом, а у 2016 році професором, тим часом з 2007 року вона також є ад'юнкт-професором кафедри історії.

Протягом своєї академічної кар'єри д-р Ханенко-Фрізен працювала етнографом Музею народної архітектури та побуту в Києві, лектором Альбертського університету та Українського літнього інституту в Гарварді, гостьовим професором Торонтського університету та, зовсім нещодавно, дослідницею в Гарвардському університеті.

Вона також була директором Прерійного центру дослідження української спадщини при Коледжі ім. святого Томаса Мора у 2005-2007, 2009-2013 роках і з 2019 р., координуючи всі аспекти діяльності Центру.

У 2014 вона заснувала та продовжує керувати роботою нового канадського наукового журналу Engaged Scholar Journal: Community-Engaged Research, Teaching and Learning [Журнал заанґажованого науковця: Дослідження, викладання та навчання в громадоцентричних науках] присвяченого проблематиці наукової співпраці між університетами та громадськими організаціями.

Доктор Ханенко-Фрізен має довгий список наукових публікацій. В її доробку дві монографії Інший світ, або етнічність в дії: Канадська українськість кінця 20-го століття (Видавництво "Смолоскип", 2011 р.), та Ukrainian Otherlands: Diaspora, Homeland and Folk Imagination in the Twentieth Century [Українські Світи: Діаспора та батьківщина у повсякденній уяві 20-го століття] (Вісконсінський університет, 2015 р.).

Під її редакцією вийшли збірники Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe [Повернення до особистого: Усна історія в постсоціалістичній Європі] (Торонтський університет, 2015), Orality and Literacy: Reflections Across Disciplines [Усна Словесність та Писемність: Міждисциплінарні роздуми] (Торонтський університет, Торонто, 2011 р.) та В пошуках власного голосу: yсна історія як теорія, метод і джерело (Харківський університет ім. Каразіна, 2010 р.).

В коло її інтелектуальних інтересів та фахових знань входять усна історія, повсякденні культури, тексти та ритуал; діаспорні студії, етнічність та міграція; Україна та східна Європа періоду постсоціалізму, Канада та канадські українці.

Д-р Ханенко-Фрізен приходить на зміну Ярсові Балану, який був Директором КІУСу з 2018 р. і який продовжуватиме виконувати посадові обов'язки координатора Центру українсько-канадських студій ім. Кулів при КІУСі.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".