У Полтаві відновили розбиті меморіальні дошки загиблим атовцям і Симону Петлюрі

У Полтаві відновили меморіальні дошки полеглим воїнам АТО та Симону Петлюрі, які зловмисники розбили 5 квітня.

Про це повідомляють Новини Полтавщини.

 

Зокрема, тоді була пошкоджена меморіальна таблиця Мирославу Кабушці, встановлена на стіні школи №18, меморіальна таблиця Сергію Лимарю на стіні школи №9, і меморіальна дошка Симону Петлюрі, встановлена на місці колишнього обійстя Петлюр на однойменній вулиці. Також була спроба пошкодити дошку Олександру Горячевському на стіні школи №25.

Тепер всі дошки з антивандального покриття, повідомив у Фейсбук депутат полтавської міської ради Вадим Ямщиков.

"На сьогодні всі дошки відновлено, як і завжди, за кошти полтавських меценатів. Дякую за допомогу колективу кооперативу учасників бойових дій, ТОВ "Деметра Агро-Груп" та небайдужій полтавці, які профінансували відновлення дошки Симона Петлюри", – зазначив він.

Нагадуємо, що у Полтаві в ніч на 5 квітня вандали пошкодили три меморіальні таблиці.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.