Акція "Дзвін пам'яті" до Дня пам'яті жертв політичних репресій

17 травня Україна відзначатиме День пам‘яті жертв політичних репресій. Заходи відбуватимуться онлайн.

 

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" пропонує представникам громадськості, родичам репресованих, а також усім охочим, кому не байдужа історія Биківнянських поховань, кому болять трагедія Великого терору, численні депортації українського населення, політичні репресії комуністичного режиму, поширити на своїх сторінках у соцмережі Фейсбук відео із нашим Дзвоном пам'яті.

Відповідне відео для поширення можна буде знайти у фейсбук-події https://www.facebook.com/events/239149940639984/permalink/239151453973166/

Акція відбудеться 17 травня 2020 року о 12.00.

"Хай лунає цей подзвін Україною на згадку про розстріляних НКВС, замордованих у соловецьких таборах, знищених у Сандармоху, покараних радянської психіатрією, примусово виселених із своїх домівок –усіх, хто упродовж радянського часу зазнав репресій та переслідувань!" - закликає Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".