УІНП розпочинає всеукраїнську акцію #РодинніІсторіїВійни

До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Український інститут національної пам’яті розпочинає всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни».

Про це повідомляє пресслужба Інституту.

 

Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч воїнів.

Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом, яка була б неможливою без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей. За кожною з наведених вище цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій наша пам'ять про Другу світову війну не буде цілісною.

УІНП закликає всіх ділитися родинними історіями, пов'язаними з подіями Другої світової.

Щоб взяти участь в акції – опублікуйте свою розповідь у будь-якій соціальній мережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Додайте до тексту фотографію члена родини, чиєю історією ви ділитеся. По можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам'яті, завантажити його можна за посиланням.

Зокрема,Інститут закликає приєднатися до акції заклади освіти та розмістити на своїх інтернет-ресурсах історії, які стосуються навчальних установ і пов'язані з подіями Другої світової війни. Це можуть бути розповіді про випускників, які боролися з нацизмом, або родинні історії учнів, студентів, викладачів.

Публікації в рамках акції можуть бути різні за форматом, подачею матеріалу – від короткої інформації до розлогих матеріалів, в основі яких – родинні перекази та/або спогади очевидців воєнного часу.

Головне – участь і прагнення віддати належне окремим людям, вшанувати їхню пам'ять і доповнити їхніми історіями загальну історію трагічних подій Другої світової війни.

Найбільш зворушливими дописами Український інститут національної пам'яті поділиться на своїй фейсбук-сторінці.

Цього року загальнодержавна інформаційна кампанія до Дня пам'яті та примирення та 75-ї річниці перемоги над нацизмом проходить під гаслом "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.