Кожен третій українець шкодує про розпад Радянського Союзу

Соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології показує, що третина українців шкодують про розпад СРСР

Про це йдеться в соціологічному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.

Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує. Якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодують (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення – 51% до 32%. На Півдні, Сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто не шкодує.

 
КМІС

35% респондентів вважають, що перебування України в СРСР принесло їй більше користі; про більшу шкоду говорять 28% респондентів. При цьому, 25,5% респондентів обрали варіант "важко сказати напевно, чого було більше". 

Українці ставляться до Сталіна набагато гірше, ніж росіяни (громадяни Росії), і ця тенденція, схоже, закріплюється. Серед українців в цілому переважає негативне ставлення до Сталіна: рік тому 40% ставилися до нього з ворожістю, страхом чи ненавистю, 25% ставилися байдуже і 16% – позитивно (з повагою, симпатією чи захопленням).

А в Росії позитивно до Сталіна ставилося 52% (тобто на 36% більше, ніж в Україні), а негативно –лише 14%, байдуже приблизно стільки ж, скільки в Україні (26%); інші не визначилися з відповіддю. Тобто в Україні Сталін безперечно негативна постать, а в Росії – позитивна.

 
КМІС

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.