Комісія Сейму Латвії схвалила заборону на використання георгіївської стрічки

Комісія Сейму Латвії з прав людини підтримала поправки до закону про безпеку громадських розваг і закону "Про мітинги, ходи і пікети", які передбачають заборону на використання у подібних заходах георгіївської стрічки.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал парламенту Латвії.

 

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є підстави бачити (у використанні георгіївської стрічки - ред.) достатню загрозу її демократичній системі і безпеки.

Заборона георгіївської стрічки обмежила би такі ідеологічні прояви. Ми маємо продемонструвати свою позицію проти використання цих стрічок у публічних заходах", - підкреслив голова Комісії з прав людини Артус Кайміньш.

Закон про безпеку громадських розваг і торжеств забороняє використання під час публічних заходів прапорів, гербів і гімнів нацистської Німеччини і колишнього СРСР (з його "союзними республіками"), а також нацистської свастики, знаків СС і радянських символів, серпа і молота, п'ятикутної зірки ( за винятком випадків, коли мета використання цих символів не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів і виправданням скоєних ними злочинів).

Нині у Сеймі переглядаються поправки до закону, які доповнюють цей список, забороняючи використання одягу та його елементів, ідентифікованих як уніформа збройних сил і правоохоронних органів (репресивних установ) колишнього СРСР (а також його "республік") і нацистської Німеччини.

Закон про мітинги, ходи і пікети нині передбачають, що учасникам даних акцій заборонено використовувати прапори, герби, гімни і символи колишнього СРСР, Латвійської РСР і нацистської Німеччини (в тому числі в стилізованому вигляді).

Також поправки до закону, які наберуть чинності 1 липня цього року, передбачають заборону на використання уніформи та її елементів збройних сил і правоохоронних структур (репресивних органів) нацистської свастики, знаків СС і радянської символіки — серпа і молота, п'ятикутної зірки.

Поправки, які забороняють використання георгіївських стрічок у публічних заходах, ще мають бути розглянуті Сеймом у трьох читаннях.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.