Міністр культури: генералісімус Суворов зробив Ізмаїл українським

Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що цим пожна пишатися

Про це повідомила на фейсбук-сторінці журналістка Дарія Гірна.

На зустрічі міністра із журналістами за участю громадського діяча Олеся Донія було анонсовано серію національних круглих столів, присявчених мистецтву, мові, релігії та екології.

На запитання про про перспективу інтеграції Бандери, Шептицького etc із західноукраїнського в загальнонаціональний наратив і усунення лідерів ОУН та УПА з дискурсу, як конфліктних на користь, наприклад, Лобановського Олександр Ткаченко сказав:

"В нас є багато прикладів успіху і досягнень, наприклад той самий Лобановський чи академік Глушко, це те чим ми можемо пишатися, ми про це забуваємо, натомість на певний час у нас на першу щаблину виходять герої, які змагалися, зробили багато для незалежності, але не тільки вони. Таких людей було багато.

Наприклад, в Києві є вулиця Омеляновича-Павленка (герой УНР), раніше це була вулиця Суворова. Ми ж можемо подивитися на Суворова не як на російського гереналіссімуса, а як на людину, яка зробила Ізмаїл українським. Я не кажу, що його треба відносити до нашої історії, але є речі, на які варто дивитися як на надбання країни, яка Богом нам дана, щоб ми могли цим пишатися також".

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.