У День пам’яті жертв голодоморів Київ оголосить хвилину мовчання

Київ 28 листопада о 16:00 вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"У цей день у столиці обмежать проведення заходів розважального змісту в будь-яких форматах. На території усього міста приспустять або вивісять із траурною стрічкою Державний прапор України", - йдеться у повідомленні.

Кияни також долучаться до загальноукраїнської акції "Запали свічку".

У четверту суботу листопада у столиці відбуватимуться скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок, зокрема, на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3), до Пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та інших пам'ятних місцях.

В онлайн-форматі та соціальних мережах триватимуть інформаційні, просвітницькі та інші тематичні заходи під загальним гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки пройдуть і в освітніх закладах Києва.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".