АНОНС: На алеї Героїв Небесної Сотні відкривають Дзвін Гідності

Пам’ять Небесної Сотні оберігатиме Дзвін Гідності. Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановлено на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Як хрест і каплиця, зведені з дерева на місці розстрілів у пам’ять подій, дзвін поруч зі стелою з портретами загиблих протестувальників знаменуватиме подвиг героїв і досягнення українського народу.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

1 грудня знаменна дата в контексті Майдану й української незалежності. За твердженням істориків і публіцистів, саме 1 грудня Євромайдан переріс у Революцію Гідності.

7 років тому в цей день до центру Києва прийшли від 500 тисяч до мільйона людей – і вже вимагали не лишень євроінтеграції, а покарання за розігнаних у ніч мітингарів. А 1 грудня 1991 року 90% українців на референдумі підтримали Акт проголошення незалежності України.


На відкритті та врочистому освяченні дзвона матимуть слово:

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності,

Наталія Бойків – представниця родин Героїв Небесної Сотні,

• Павло Сидоренко – голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані.


"Слава Україні! Героям Небесної Сотні слава!" – вилито на бронзі по периметру. Автор концепції – Олександр Бриндіков, дизайнер Національного музею Революції Гідності. На основі Дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком'яхова.

У День народження кожного Героя Небесної Сотні лунатиме Дзвін Гідності.

Планується, що в день народження кожного з Небесної Сотні працівники Музею Майдану виставлятимуть до дзвону його портрет, а удари дзвона відзначать кількість років, скільки було героєві у момент його загибелі. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану Революції Гідності та пам'яті її героїв.  

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він автор карильйонів у церквах Києва – тональних комплексів дзвонів. Саме він створив Дзвін пам'яті, який у подвір'ї Міністерства оборони вшановує кожну українську жертву в АТО/ООС.

Сергій Назаревич, майстер-дзвонар: "Це символічний дзвін. Окрім звуку, має ідеологію. Коли на нього дивишся, його чуєш, ти не фокусуєшся на дзвоні, на подіях, які тут сталися. І звук повинен посилювати душевні ноти, які виникають у кожної людини свої. І дай Боже, щоб цей дзвін був в унісон із нотами людей, коли вони будуть слухати його".

Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельним відділом Національного музею Революції Гідності: "На папері – одне, але коли я побачила дзвін у натурі – це, звичайно, вражає! Цей задум – повний сюрприз навіть для родичів героїв, хоч ініціативу у вузькому колі виношуємо вже 5 років".

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності: "Дзвони церков не лише склика́ли громадян на молитву чи оповіщали про небезпеку, а й підіймали люд на захист рідної землі, освячували перемоги та вшановували звитяжців.

Тож, цей Дзвін пам'яті стверджуватиме громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігатиме нас від амнезії пам'яті, зміцнюватиме нашу національну єдність і силу, виявлятиме готовність продовжувати їхню боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє.

Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об'єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам'ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а і величним посилом до них крізь час і простір".


Проєкт здійснено за ініціативою та дорученням Президента України зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


Час: 1 грудня, вівторок, 11:00


Місце: Алея Героїв Небесної Сотні, майданчик біля каплиці

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.