Спецпроект

Литовський уряд: "Так, литовці співпрацювали з нацистами. І цієї провини ми не заперечуємо"

У Литві не залишилося таємниць у питаннях Голокосту і співпраці місцевого населення з нацистами, заявив литовський прем'єр Андрюс Кубілюс напередодні свого візиту до Ізраїлю.

"Немає жодної нерозкритої правди про те, яка трагедія тут сталася, на цій землі для єврейської громади, і те, що в цій трагедії брали участь і литовці - це ми давно сказали самі собі і своєї провини ніколи не заперечували", - цитує заяву Кубілюса в ефірі литовського радіо Інтерфакс. 

Прем'єр також зазначив, що наступний рік в Литві оголошено роком пам'яті про Голокост. У 2011 році держава має намір подбати про облаштування пам'ятного місця масового знищення євреїв у Паняряй та інших місцях у Литві, що свідчать про геноцид. 

За словами А. Кубілюса, уряд поставив мету поглибити у Литві знання про євреїв - вихідців з Литви, а парламент, у свою чергу, повинен прийняти рішення про компенсації за майно єврейських громад, присвоєне тоталітарними режимами. 

"Ми хочемо повернути в Литву більше інформації про культуру литваків (литовських євреїв - Історична Правда), про цей величезний пласт культурної спадщини, який ми поки що не надто добре знаємо", - сказав прем'єр-міністр Литви.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.