Спецпроект

На Донбасі видали черговий том Книги Пам'яті України

В рамках святкування 66-х роковин перемоги над нацизмом Донецьким обласним відділенням пошуково-видавничої агенції "Книга Пам'яті України" було проведено урочисту презентацію 24-го тому Книги Пам'яті Донеччини.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Донецької обласної держадміністрації.

Під час заходу, в якому брали участь понад 500 осіб, представники агенції вручили примірники нового тому Книги Пам'яті Україні рідним загиблих на фронтах Другої світової, ветеранам і почесним гостям.

Серед основних напрямів роботи агенції "КПУ" - обробка й розміщення інформації про загиблих і зниклих без вісти, пошук їхніх рідних, систематизація даних про військові поховання на території України.

За повідомленням прес-служби, головна редакційна колегія "Книги Пам`яті України" здійснює "публічну акцію поіменного увічнення воїнів, загиблих в боях за Батьківщину в 1941-1945 роках, доводить до відома української і світової спільноти об`єктивні дані про військові втрати України у війні".

За роки своєї діяльності пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України" зусиллями обласних філій і близько 500 тисяч добровільних учасників пошукової роботи сформувало картотеку обліково-архівних даних про воїнів, партизанів, підпільників, які загинули, або померли від ран в роки Другої світової війни. 

Довідка ІП: Пошуково-видавнича агенція "Книга пам'яті України" була створена у 1996 році постановою Кабміну, відновивши роботу, розпочату істориками УРСР в 1989 році. Тоді планувалося видати 70 томів про 1,3 мільйона загиблих українців - саме така цифра фігурувала в офіційних радянських виданнях.

Однак нескуті партійною ідеологією пошуки виявили разючу правду — загиблих виявилося більше 10 мільйонів, і "Книг пам'яті...", "Книг скорботи..." та інших уже вийшло загалом понад 400 томів.

Ось перелік уже виданого:

"Книга Пам'яті України" - 254 меморіальні томи з персоналіями понад 6 млн загиблих.

"Книга Скорботи України" - 140 меморіальних томів з персоналіями 4 млн загиблих мирних мешканцiв України.

Серія "Звитяжці" - персональні дані про громадян, які воювали на фронтах і проходили військову службу протягом 1939-1945 років, брали участь у національно-визвольній боротьбі українського народу протягом 1936-1956 років.

"Книга Пам'яті України про громадян, загиблих у воєнних конфліктах за кордоном" охоплює збройні конфлікти СРСР, починаючи від побоїща на Китайській Східній залізниці (1929 р.), радянсько-фінську війну, воєнну кампанiю в Афганістані.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".