Спецпроект

ДОЛЮ ДЕСЯТИННОЇ НЕ ВИРІШЕНО. Лічильна комісія хотіла голос міністра Януковича

Конкурс із проекту Десятинної церкви так і не відбувся.

Київська міськдержадміністрація не змогла вибрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Про це на прес-конференції повідомив головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник, повідомляють "Коментарі. Київ" з посиланням на "Українські новини".

На засіданні конкурсної комісії у вівторок розглядалися 9 робіт.

За словами Целовальника, на засіданні були присутні 13 з 15 членів журі, які проголосували, але через збої роботи лічильної комісії оприлюднення результатів не було здійснено.

Він уточнив, що рахункова комісія складалася з 3 осіб. За даними ІП, це голова Державної служби охорони культурної спадщини Андрій Вінграновський, директор комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА Геннадій Гера і архітектор Вадим Жежерін.

Як пояснила УНІАН Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування і вимагали, щоб до голосування долучились решта членів журі - тобто ті двоє, які не приїхали на сьогоднішнє засідання через невідомі причини.

За словами Скорик, вони намагаються домовитись з членом журі - першим заступником міністра культури України Юрієм Богуцьким, який перебуває в лікарні. Юрій Богуцький тричі був міністром культури - в урядах Валерія Пустовойтенка (1999) і Віктора Януковича (2001-2005 та 2006-2007).

Архітектор звернула увагу, що мова йде про два основні і принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Як відомо, раніше глава комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець заявив, що визнаний більшістю голосів проект Десятинної церкви не влаштовує меншість конкурсної комісії.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.