Спецпроект

ВР ПРОГОЛОСУВАЛА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНҐТОНУ

Верховна Рада створила національний військовий меморіальний цвинтар. Там ховатимуть учасників усіх військових конфліктів, які "здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу" - від афганців до воїнів УПА?

За відповідний проект постанови номер 8052 проголосували 227 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє сайт Верховної Ради.

Парламент рекомендує Кабінету Міністрів до 17 червня створити організаційний комітет з питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування цвинтаря і затвердження його місцезнаходження.

Разом з цим парламент визначив, що кладовище призначено для поховання ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, і членів їх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу.

"На таких військових меморіальних кладовищах відбуваються поховання ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, громадян, які вчинили героїчні вчинки в ім'я народу, заслужених державних діячів та осіб, які мають особливі заслуги перед державою, і членів їхніх сімей, - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Незнаному воякові. Православне кладовище Армії УНР

Автори документу - голови громадських об'єднань офіцерів і ветеранів на чолі з нардепом Вадимом Колесніченком - наводять приклад Арлінґтонського національного кладовища (США) як зразок таких поховань: "На ньому знайшли свій останній притулок більше 230 тисяч американських ветеранів... всіх військових конфліктів та членів їхніх родин... Щорічно Арлінґтон відвідує 4 мільйони людей".

Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони підтримав проект постанови з урахуванням зауважень.

"Я виступив проти того, щоб цвинтар розміщувався в Биківні, як пропонувалося, щоб не відсовувати в тінь існуючий заповідник "Биківнянські могили", - сказав "Історичній Правді" голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко.

За словами Гриценка, на військовому меморіальному кладовищі будуть здійснюватися похорони всіх українських ветеранів, які гідно захищали Батьківщину.

"В документі про створення цвинтаря немає згадки про якусь ідеологію, - підкреслив голова комітету. - Всі люди, які захищали країну і гідно виконували свій обов'язок, мають бути вшановані. Незалежно від того, в якій армії вони воювали".

Під час реалізації постанови Кабінетом міністрів можуть відбуватися зміни, прогнозує Гриценко. Приміром, уряд може відмовитися від запропонованих Колесніченком "філій" меморіального військового кладовища в обласних центрах і містах - адже це нівелюватиме саму ідею загальнонаціонального пантеону.

Видатні українці у світі: хто і де похований?

"Загальна сума необхідних коштів складає 5,6 млн гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в с. Биківня (м. Київ) як заплановано", повідомляється у пояснювальній записці.

Головне юридичне управління ВР рекомендувало депутатам відхилити проект постанови як такий, що не відповідає Конституції, але вони все одно проголосували "за" - фракції ПР, комуністів і блоку Литвина, група "Реформи заради майбутнього", троє позафракційних і по одному депутату з фракцій БЮТ і НУ-НС.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року народним депутатам не вистачило двох голосів, щоб прийняти цю постанову. Там передбачалося, що військове меморіальне кладовище буде розміщене в селищі Биківня на східній околиці Києва.

У листопаді 2010 року в Івано-Франківську була створена громадська комісія з перепопоховання в Україні праху Степана Бандери, члени якої висловилися за побудову великого пантеону героїв визвольних змагань.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.