Спецпроект

Впала одна з веж Старої фортеці в Кам'янці-Подільському (ФОТО)

Учора близько 16:00 зруйнувалася Нова (Велика) вежа - частина оборонного комплексу замку в Кам'янці-Подільському, башта з західного боку, найбільша у Старій фортеці.

Про це "Історичній Правді" повідомили у адміністрації Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз усе керівництво музею перебуває на місці події.

"Місце архітектурної трагедії загороджене і охороняється, - написала у своєму блозі автор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова. - Не так від мародерів, як від гріха подалі - стежками біля західного боку фортеці спускаються додому на Карвасари чи Підзамче жителі навколишніх кварталів приватної забудови".

 Фото: kamienczanka.livejournal.com

Вже відбулася екстрена нарада мера, директора фортеці та інших чиновників.

"Башта була реставрована наприкінці 1990-х років, кілька років тому її теж латали-добудовували, - пише краєзнавець. - Кількаденних дощів башта не витримала. Та й вся фортеця виглядає дуже мокрою. В нас не Іспанія, в нас інший клімат, пам'яткам він не подобається".

 Нова (Велика) була найзахіднішою частиною Старого замку. Праворуч видно залишки земляних укріплень Нового замку

Нова (Велика) вежа є найбільшою баштою Кам'янецької фортеці. Була добудована до зовнішнього боку замку в 1544 році, за останніми на той час правилами оборонного мистецтва Йовом Претферсом.

Бойова функція Нової - захист основного спостережного пункту фортеці (Денної башти, до якої вона й була прибудована) і прикриття зовнішніх стін Старого замку з найменш захищеного західного боку. Під час бойових дій на вежу піднімали гармати, які обстрілювали підходи до фортеці.

 Нова (Велика) до свого падіння

25 серпня 1672 після підриву внаслідок бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом башта була сильно пошкоджена, а залога замку здалася.

 Нова (Велика) вежа з пташиного польоту. Більше фото замків України з висоти дивіться в розділі "Артефакти"

Розміщена майже повністю за межами Старого замку, Нова (Велика) прикривала найвразливішу, протилежну від міста сторону фортеці (фортеця, власне, й захищала міст-вхід у Кам'янець).

Так башта виглядала 28 липня, за кілька днів до руйнування. Фото надіслав читач ІП Олексій Малишенко

Як повідомляє "Інтерфакс", зараз у міськвиконкомі Кам'янця-Подільського створено комісію, яка розглядатиме питання відновлення і реконструкції цієї вежі.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.