Спецпроект

Реставратори замалювали фалоси на фресці XIII сторіччя (ФОТО)

Італійських реставраторів, що працювали над відновленням середньовічної фрески в місті Масса-Маріттіма в Тоскані, обвинуватили в навмисному псуванні й цензуруванні твору.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на Corriere Della Sera.

На фресці XIII століття під назвою "Древо родючості" недорахувалися зображених на ній фалосів, що символізують достаток і плідність.

Фреску "Древо родючості", датовану 1265 роком, було виявлено на стіні біля середньовічного палацу в центрі Масси-Маріттіми в 1999 році.

В 2008 році місцева влада й представники відомства з охорони культурної спадщини вирішили, що знайдений живописний фрагмент потребує реставрації. Відновлення твору, на якому зображене древо родючості зі звисаючими з нього плодами-фалосами і жінки, які очікують їх дозрівання, було завершено 6 серпня.

Та сама фреска. Фото: stregheria.com

Коли оновлене "Древо родючості" представили місцевим жителям й експертам, усі помітили, що певні фрагменти твору зникли.

Спочатку на фресці було зображено приблизно 25 фалосів, тоді як після реставрації їх стало помітно менше - на їх місці тепер можна побачити лише білі плями. Крім символів родючості із фрески зникла певна кількість листків, частина арки, а також фрагменти облич і фігур жінок.

Завершилася реставрація Пізанської вежі - вона вже не падає (ФОТО)

Критики реставраторів назвали пророблену роботу "кастрацією фрески". Представник міської ради Габріеле Галеотті заявив, що після реставрації "Древо  родючості" втратило своє символічне значення й зміст.

Однак самі реставратори стверджують, що перед ними не стояла мета піддати фреску цензурі й зникнення фалосів стало наслідком застосування сильнодіючих хімічних речовин для відновлення стінного живопису.

 Історичний спадок, знищений реставраторами. Фото: beyond-the-pale.org.uk

Голова реставраційної групи Джезеппе Гавацці заявив, що він і його колеги повністю задоволені результатами своєї праці. З його словами, зараз "Древо родючості" виглядає набагато краще, ніж до реставрації, зокрема, всі зображення стали набагато яскравішими й чіткішими.

Тим часом, незадоволений роботою реставраторів Габріеле Галеотті поскаржився на них у прокуратуру. Як швидко відомство розпочне розгляд документа, не уточнюється.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.