Служба безпеки України вирішила допитати за роботу з історичними документами ще 16 осіб - усіх працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".
Це вже не збирання гільз чи колекціонування клейм. Ідеться про жахливі випадки плюндрування могил, а то й цілих поховань періоду двох світових воєн. Розкопують поховання санітарного типу, воєнні кладовища.
У Львові відбулася презентація книги Андрія Боляновського "Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування", виданої "Львівською Політехнікою".
"У 1930-х роках роки були присутні різні форми геноциду. Голодомор можна розглядати як окремий його вияв. Узагальнено ці форми можна назвати "українським геноцидом".
Завжди, коли Україна "віддячує" Росії, то віддячує частиною нашої історичної пам'яті, ця пам'ять перетворилася у певну валюту. До прикладу, ціна на газ та здача Чорноморського флоту.
Львівські науковці оприлюднили звернення з приводу провокацій, які, на їхню думку, плануються 9 травня. Вони вважають, що легалізація червоних прапорів на День Перемоги є політичною технологією натравлювання українців проти українців.
Частину нашумілих "Очерков истории Украины" скомпільовано з "Истории УССР". Це і є планка новітнього історієписання? Омріяна "альтернатива" для студентів і науковців? Чи тільки шлях до "покращення життя вже сьогодні" - коштом минулого, перетвореного на арену двобою з "алчными западными соседями"?
...В Україні точиться боротьба між абсолютно несумісними історичними міфами. Якщо спростити, то боротьба йде між національною і радянсько-православно-слов'янською - або ж проросійською - міфологією...
У нещодавно опублікованій "Хрестоматії досліджень геноциду" американський юрист Семюел Тоттен і австралійський історик Пол Бартроп зазначають, що "в Україні впродовж 1932-1933 років було заморено голодом від 5 до 7 млн селян, більшість із яких були етнічними українцями".
13 травня 2011р. відбудеться презентація науково-методичного посібника "Експертиза цінності управлінських документів: історія, теорія, методика" авторства С. Сельченкової та К. Селіверстової, виданого цього року Укрдержархівом.
Трохи помучившись із перекладом російською текстів з "Історії України", М. Котляр повернувся до виданої у 1982 році "Истории УССР" - щоправда, "стремление украинского народа к воссоединению с русским в едином государстве" до "Очерков", на щастя, не потрапило.