Ярослав Грицак: «Маніпуляції з історією розколюють польське суспільство»

Голову Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича допитали як свідка у прокуратурі польського Замостя. Проти нього триває слідство. Провина – слова, сказані у Сагрині під час урочистостей з вшанування вбитих польським підпіллям українців у 1944 році. Історикові загрожує до 3 років увʼязнення.

Будівлю ІПН Польщі обмалювали гаслами на підтримку Купріяновича. ФОТО

На будівлі Інституту національної пам'яті Польщі у Варшаві з'явлися графіті на підтримку Григорія Купріяновича.

Купріяновича відкликали з комітету при Інституті національної пам’яті в Любліні

Сьогодні під час засідання Комітету із захисту пам’яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту національної пам’яті в Любліні українського діяча д-ра Григорія Купріяновича відкликали зі складу цього комітету.

У Польщі з'явиться ще один пам’ятник "жертвам українських націоналістів". ФОТО

Дах спаленого будинку, а побіч придорожня капличка – так виглядатиме пам’ятник "жертвам українських націоналістів у роки 1939-1947" у м. Щецині.

Клімкін прокоментував рішення IPN не переслідувати Купріяновича

17 серпня польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Українські історики пишуть польському прем’єру листа-підтримки Г.Купріяновича

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

Канцeлярія прeм'єра Польщі «творчо» використала фото знищeння Сагрині

Польські урядовці 11 липня виставили на свою Facebook-сторінку фото Сагрині як символу "Волинського злочину-43".

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Прокуратура вирішила, що подання на Голову Українського товариства доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня на цвинтарі у Сагрині, буде розслідувати Інститут національної пам’яті у Любліні.

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не зможе сприйняти зневажливе ставлення до по-звірячому замордованих невинних дітей, жінок і чоловіків з боку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування 8 липня пам’яті загиблих у Сагрині українців.

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

ДОПОВНЕНО. Два президенти вшанують жертв польсько-українського конфлікту нарізно — джерело

Президент Петро Порошенко здійснить поїздку до с. Сагринь у Польщі в неділю, 8 липня, а польський Президент Анджей Дуда відвідає цього ж дня українську Волинь.

Ярослав Антонюк: Трагедія Гіркої Полонки

Сьогодні на Волині згадували і поминали людей із села поблизу Луцька – Гірка Полонка. Саме 75 років тому вони стали жертвами польсько-українського протистояння, відомого як "Друга польсько-українська війна". Польські історики пишучи про цей конфлікт називають його "різнею" і розповідають про міфічний "наказ командування УПА" про знищення польських сіл у липні 1943 року. Та насправді конфлікт розпочався ще задовго до цього, а саме із знищення українських сіл на Холмщині та Грубешівщині у 1942 році.