Цей текст присвячено не вині чи невинності Романа Шухевича, а тій легкості, з якою люди вірять першому-ліпшому аргументові, який збігається з його особистими забобонами. І навіть не намагаються перевірити... (рос.)
Ця історія - про комуніста, який став націоналістом. Як політичний працівник, він не дуже дружив з "воякою" Шухевичем, називаючи командира УПА "дрібною людиною", яка мріє встановити державу з поліцейською диктатурою.
Коли до 22 червня хтось вкотре збирається у "хрестовий" похід під червоними знаменами на Західну Україну, хай краще приїде в Дем'янів Лаз чи Пшеничники і на власні очі побачить, що чинили енкаведисти в той час, як радянська армія звільняла Європу.
120 років тому перші українські переселенці зійшли на цю далеку землю - туди, де їх, за словами італійських перевізників, чекали чорноземи. Громада чи не найкраще з інших зберегла українську мову, нею розмовляють і вдома, і на роботі.
"Ми - і українці, і поляки - маємо спільну рису: синдром невинної жертви. Ми маємо історичне переконання в тому, що ми для всіх були добрими, а нас кривдили. Це не є правдою ні щодо поляків, ані щодо українців".
У середній галицькій громаді протягом року відбувалося 40 весіль, 100 хрестин, 70 похоронів, а її представники брали участь у 45 ярмарках. Жодна з цих подій не обходилась без традиційного чаркування.
"А як же ті літні люди, які пережили тюрми та заслання, адже червоний прапор - символ їхньої особистої трагедії?" Сухий відповів у притаманному йому стилі: "Це їхні проблеми, якщо їх лякає червоний прапор, хай закриються в хаті й пересидять той страшний день 9 мая".
Справу розпочали у 1939-му, а завершили у 1945 році. Загалом ув'язнено дев'ять осіб на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим. Це стало першим ударом по греко-католицькій церкві на шляху до її остаточної ліквідації. Та це був лише початок... Далі "розробки" продовжилися.
Історичне співжиття поляків, українців та євреїв в Галичині тривало до вересня 39-го, коли німці з заходу, а СРСР зі сходу ліквідували Польщу...
Для українських націоналістів пріоритетом був свій народ, а вже потім церква. Однак саме такі переконання і методи боротьби суперечили християнським принципам і стояли на заваді підтримки ОУН з боку УГКЦ.
В середині 1946 р. СБ ОУН приймає рішення перестати карати українців, лояльних до радянської влади. Загалом за післявоєнні роки від рук націоналістів (та спецбоївок держбезпеки, які діяли під їхнім виглядом) загинуло близько 30 тис. осіб.
Частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Точні місця братських могил не були встановлені, але тепер археологи виявили захоронення. Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник.
Галицький гумор 1920-1930-х рр.
Замки і храми Західної України з повітря