На презентації програми, що відбулась у Києві 26 квітня, відзначили, що вона має на меті з’ясувати точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно
Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.
Принцип "усі – космонавти, а я – д'Артаньян" став базовою засадою польської "історичної політики" назовні. Проте окрім старих тез про "поєднання на принципах правди", про неприпустимість порівнянь УПА і АК, Бандери і Пілсудського – жодних інших сенсів польське МЗС продукувати не здатне.
Найкращий час для примирення минув. Після Майдану здавалося, що поляки і українці мають шанс швидко розрахуватися із складними сторінками спільного минулого. Проте хвилі ентузіазму і взаємної довіри швидко відхлинули від берега порозуміння.
Польський Інститут у Києві та КНУ ім. Тараса Шевченка запрошують на дискусію "Волинь '43. Чому пам'ять розділяє поляків та українців?" за участі директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук Гжегожа Мотики та голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.
Відрубані голови на штакетах паркану, простромлене вилами немовля, величезний польський орел із назвами знищених сіл і містечок, і все це висотою у півтора десятки метрів – так виглядає новий пам'ятник жертвам УПА.
У китайському письмі треба завчити щонайменше 3 000 значків, щоб вас уважали більш-менш писемною людиною, але загальний репертуар складає 50 000 значків, які ви маєте опанувати. З моєї точки зору, ми вивчили ще замало "волинських значків", щоб нас можна було вважати такими, що осягли тодішню реальність.
За допомогою різного роду комбінацій із цитат із "документів" окремі автори намагаються обґрунтувати тезу про те, що "таємна директива" вищого керівництва ОУН та УПА про повну ліквідацію поляків на Волині не лише існувала, але й активно втілювалася у життя. Однак детальний аналіз джерел ставить під сумнів їх автентичність.
І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.
В основі геноцидної концепції лежить переконання, що метою було знищення усіх поляків, які перебували у зоні досяжності українських повстанців. Про зовсім інше читаємо у звіті з одного району Волині за той самий, страшний і трагічний липень 1943.
Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?
Волинський злочин був геноцидом, це не підлягає дискусії — заявив у середу з трибуни Сейму Міхал Дворчик (правляча партія "Право і справедливість", ПіС), представляючи проект резолюції польського парламенту щодо Волинської трагедії.
Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти