Кирил каже, що День визволення від Варшави - те ж саме, що й від Гітлера

Патріарх Московський Кирил сподівається, що День народної єдності 1612 року вкоріниться у свідомості росіян, як День Перемоги 1945-го. "...Частина суспільства тоді сприйняла це як якесь звільнення і присягнула ворогові..."

Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Ольга Богомолець відкриває історичний комплекс "Музей Радомисль"

У п`ятницю, 30 вересня, о 14 годині відбудеться урочисте відкриття історико-культурного комплексу "Замок Радомисль", який знаходиться в Житомирській області, м. Радомишль.

У Харкові знесли обеліск на честь об'єднання України й Росії

Обелiск "На честь возз'єднання України з Росією 1654-1954" навпроти Харківського аеропорту знесли: пам'ятну таблицю зняли, а від монументи залишилися тільки цегляні залишки.

Наша не наша "копійка". Чому в дрібних монет така назва

Українці з підозрою ставилися до схожих на риб'ячу луску московинських монет. Вони були некрасиві і дуже незручні - через дрібний розмір легко губилися. Сам цар Петро презирливо називав дрібненькі копійки "вошами".

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

На Житомирщині відкрито меморіал Чуднівській битві

9 серпня в урочищі Шабелянка біля Чуднова Житомирської області урочисто відкрито та освячено духовенством меморіал "Чуднівська битва" на честь загиблих у битві 1660 року.

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто"

"Хто кому що приєднував - це не історичний підхід. Так ми можемо сказати, що й Греція виникла руками російської зброї. Всі докори сучасній Україні прекрасно підійдуть і до Франції, і до Німеччини, і до будь-якої іншої країни..." (рос.)

Чекає на ката ганьба й домовина. Непрестижна професія убивці

Суд ухвалив відсікти злочинцю руки й голову. Але у місті не було ката. Стали шукати, і виявилося, що такого майстра має лише Кам'янець! Але Кам'янецький магістрат відмовлявся відпустити цінного кадра, побоюючись, аби чортківці не зманили ката назовсім.

Берестечко. Екскурсія музеєм "Козацькі могили"

Експонат "Кулі, які вбили козаків на переправі" вражає не менше, ніж самі козацькі черепи - зі слідами від куль і холодної зброї. Але тут вистачає і більш мирних знахідок, побутових - гральні кості, виделки і навіть самогонний апарат.

Король, звитяжець і абат. Французький меморіал Берестецькій битві

Берестейська битва була найбільшою звитягою цього короля. Але сучасники запам’ятали Яна ІІ Казимира не за перемогами. У ініціалах “Ioannes Casimirus Rex” злословці шукали інший зміст і знаходили початок нещасть королівства – “Initium Calamitatis Regni”.

Конотопська битва: перемога, що обернулася на поразку

Влада сучасної Росії хворобливо реагує на відновлення в Україні історичної пам'яті, зокрема й на відзначення перемоги під Конотопом, яка стала для росіян однією з найчорніших сторінок військового мартирологу.

Українці, які створили імперію - 3. Кочубей: реформатор без реформ

Правнук генерального судді Василя Кочубея, який втратив голову через донос на Мазепу, Віктор - найбільший європеєць серед сучасників. Масон і ліберал, він разом з Олександром І задумує змінити Російську імперію.

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

"Українсько-білоруські війни". Частина 3 - гетьман проти царя

Першими у Вільнюс через чотири брами увірвалися підрозділи Золотаренка і почали вирізати населення. Дата 9 серпня 1655 року увійшла в історію міста як одна з найбільш трагічних сторінок. Цілий день тривали масові вбивства.