Ніяких підтверджень місця розташування могили Богдана Хмельницького в нас немає. Але головне, виникли серйозні підстави взагалі сумніватися в тому, що гетьмана поховано в Іллінській церкві. Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином.
26 жовтня 2020 — Тетяна Таїрова-Яковлєва
Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд
25 жовтня 2020 — Віталій Бака
Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала друге
22 жовтня 2020 — Вікторія Дяченко
На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх
21 жовтня 2020 — Андрій Когут
У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.
15 жовтня 2020 — Дарина Рогачук
З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.
14 жовтня 2020 — Кася Комар-Мацинська
Цими днями із офіційним триденним візитом в Україні перебуває президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам’яті. Саме вчора, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв’явились фото того, що польська сторона «відновила» меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році. Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.
12 жовтня 2020 — Володимир Бірчак
Таємниця, яка упродовж 70 років ховалася за суцільним набором цифр у Акті вінчання надрайонного провідника ОУН «Сулими» і медсестри «Калини», розгадана. Це вдалося зробити криптоаналітикам Служби зовнішньої розвідки України. Відтак неймовірна драматична доля подружжя повстанців із Прикарпаття отримала своє продовження.
9 жовтня 2020 — Олександр Скрипник
З початком війни між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом Сержа Лифаря вчергове підозрювали усі - німці і французи, комуністи та емігранти. Для німців – ворог/русіш, для гестапо – ворог/єврей/русіш, а для деяких французів, для яких зовсім недавно був об’єктом поклоніння, з початком війни та окупації Парижу він став ненависним russe і більшовиком, а згодом - ненависним гестапістом...
2 жовтня 2020 — Наталія Білоус
У шведських архівах зберігаються власноручні листи Карла ХІІ, у яких він згадував Україну та козаків. Наприкінці ХІХ століття вони були опубліковані. Але ніколи досі не перекладались українською мовою і, швидше за все, не були відомими українським історикам
1 жовтня 2020
Ескалація вірмено-азербайджанського збройного конфлікту, що почалася 27 вересня 2020 року, одразу стала дуже медійною темою. Жваво відгукнувся і український сегмент Фейсбуку: з’явилася низка дописів та обговорень про причини, характер і перспективи війни, а також про українські паралелі та українські інтереси в подіях на Кавказі
30 вересня 2020 — Максим Майоров
Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.
30 вересня 2020 — Радомир Мокрик