Українська правда
Історична правда

Комахи, яким 40 млн років. ФОТО

"Історична Правда" з'їздила до Львова, де завершується капітальний ремонт головної будівлі Природознавчого музею НАН України. 20 років тому природознавчий був найбільш відвідуваним музеєм Львова - міста музеїв. Заклад є одним із п'яти фіналістів конкурсу "Динамічний музей".

Поки ІП готує велику екскурсію фондами музею, пропонуємо вам малесеньку часточку наукового доробку інституту. Йдеться про колекцію викопних комах-одноденок, які десятки мільйонів років тому застрягли у смолі і чудово в ній (тобто в бурштині) збереглися до наших часів.

Добірку яскравих фото з колекції українських та закордонних музеїв для ІП підготував і прокоментував старший науковий співробітник Львівського природознавчого музею НАНУ, кандидат біологічних наук Роман ГОДУНЬКО:

- Одноденки як група дуже цікава, бо це одні з найдревніших комах. Вже 300 мільйонів років тому одноденки були процвітаючою групою. Їхні личинки живуть у воді від 6 місяців до 2-3 років, а дорослі комахи (після линьки) літають над потоками або коло них.

Дорослі не харчуються, і все їх завдання зводиться до продовження роду, живуть дорослі від 1 дня до 2 тижнів (тому і назва - одноденки). Ось якраз під час польоту вони й потрапляли у в'язку смолу еоценових дерев понад 40 млн років тому, і добре збереглись у камені й до наших днів.

Зображеним на цих фото комахам - щонайменше 40 мільйонів років, а одноденці на третій світлині (тій, що з формація Крато у Бразилії - понад 100 мильйонів років. Тобто вона жила у світі, де динозаври були ще чисельною групою.

У поданому списку представлено кілька колекцій, які є доступні для науковців. Значна частина бурштинових чи викопних матеріалів зберігається також у приватних колекціях, проте їхній опис ускладнений.

Якщо виявиться, що у приватного колекціонера є в колекції бурштин з новим видом, то за рекомендацією Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (це документ, який регулює правила опису нових для науки видів) такий бурштин слід було б передати у науковий чи публічний інститут, де б він зберігався за відповідних умов - картотека, колекція, охорона, інформація тощо.

Але часто, приватні колекціонери не хочуть цього робити, або ж пропонують викупити в них екземпляр нового виду. При цьому ціни, наприклад, для одноденок, сягають 2000 євро за бурштин. Не кожен музей може дозволити такі покупки, а без цього описані види з приватних колекцій часто губляться, перепродаються... і потім невідомо, де вони.

Подібні колекції почали формувати ще в XVI-XVII століттях, але справжній науковий підхід до вивчення викопних комах використовується з 1820-30-х років. Наприклад перші види викопних одноденок були описані в 1854 році, і ці екземпляри зараз зберігаються в Берлінському природничому музеї Гумбольтівського університету... власне, тому і збереглись так довго, бо це був музей.

Львівська колекція формувалась на зламі XIX-XX сторіч, завдяки тому, що була можливість купувати приватні збори, а потім Львів був частиною Польщі, яка володіє багатими запасами балтійського бурштину.

Київська колекція сформована порівняно недавно, має понад 10 тисяч екземплярів бурштинових комах з рівненського бурштину. Зібрана вона за допомоги спонсорів і зусиллями старшого наукового співробітника Інституту зоології НАН України Євгена Перковського. Гданська колекція одна з найбільших і містить представників майже усіх груп комах у викопному стані. Те саме можна сказати і про колекцію з Кракова.

Переважно колекції формуються за рахунок конкретних спеціалістів, котрі займаються якоюсь групою тварин, і концентрують у себе матеріал. Потім доповнюється матеріалами приватних колекціонерів, які можуть передавати в дар свої збори за умови, що колекція буде названа на їхню честь, і всюди буде позначена прізвищем дарувальника.

Така колекція є і в нас у Львові - це колекція Штокля. Правда, це сучасні комахи, але принцип однаковий - банкір збирав метелики, фінансував учених і їх експедиції, а потім передав у дар музею колекцію, яка довічно носитиме його ім'я).

Ще один спосіб віддячити дарувальникам і меценатам - назвати тварину яка є новою для науки в честь цієї людини. Таких випадків у зоології, і у описах викопних і сучасних комах - багато. На честь А. Фереці (польського колекціонера бурштинів) я назвав новий для науки вид Burshtynogena fereci.

Найближчим часом дивіться на ІП фоторепортаж з екскурсії фондами Львівського природознавчого музею.

10 фото
В моєї мами є кульчики з бурштину в одному з них є малесенька мушка прблизно -1мм
Viktor77 _ 17.12.2013 03:58
Максим Шевченко:
А что Вы еще думаете? Это имеет какое-то значение?
Наука создает мир вокур Вас, все ее методы - это естественная тяга человека познавать мир вокруг. Генетический код нашего вида испещрен обломками генетических кодов бактерий, все изменения по связкам х у хромосом можно отследить с максимальной точностью
Расскажите всем, еще о том, что может, а что нет кардинально измениться.
Viktor77:
Людей якi вважають що всесвiту декiлька тис рокiв, стає все бiльше, темпами що перевищують геометричну прогрессiю.
Вчитись лiньки, а тут є поширений варiант, нiчого не вчивши - все "знати".
Темнi вiки не за горами.
Особо ничего не буду писать. Но думаю в скором времени будет доказано что генетический код вида не может кардинально измениться. То есть Обезьяна никогда не стала бы человеком.
Это как бы не утверждает что Земле до 7000 лет но и обезьянофилов немного охладит.
jurius _ 11.05.2013 12:58
На власному досвіді переконався, що більшість сільських студентів з підозрілістю відносяться до антропології людини та еволюції природи зокрема. Стандартні питання ті, які за звичай задають свідки єгови на вулицях: "як щось мертве може перетворитись у щось живе" і "як мавпа могла перетворитися у людину". Частина на повному серйозі відкидає теорію Дарвіна, бо "вона комуністична". Після того як почув питання від студентів заочників: "чому коли динозаври мешкали поряд з людьми вимерли тільки вони, а люди залишилися" я вирішив що антропологію для них залишу у спокої :)
Dugin _ 26.11.2012 00:48
Чего вы так все распереживались? Поберегите нервы.
Дураков всегда было на свете 80-90%. Поэтому те, кто читают книги всегда будут управлять теми, кто смотрит телек. :)
Останні надходження
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте