16 квітня 1917

1 травня (18 квітня) 1917: Українське народне віче у Луганську

Від собору великий похід українців рушив до Міської Думи, де урочисто повісили портрет Великого Кобзаря на тім самім місці, де висів портрет Миколи Другого

16 квітня заходами українського артистичного гуртка під орудою інженера Ю. Лисенка, в нашим місті засновано товариство „Просвіта".

Місто Луганськ стоючи на самім краю східної Катеринославщини має людність великоруську, а також в великому числі "тоже малоросов".

До цього часу ці наші люде були зовсім несвідомі, не лічили себе українцями, відцурались батьківської мови, говорячи на якійсь неможливій мішанині россійських і українських слів.

Через це український рух тут зовсім не виявлявся і де які окремі свідомі українці сиділи по своїх кутках, не маючи змоги організуватись.

Коли-ж заснувалась „Просвіта" організація місцевих українців пішла швидкими і певними кроками і зараз уже товариство „Просвіта" має більше 300 членів.

18-го квітня „Просвіта" улаштувала Велике Шевченкове Свято, котре відбулось вельми урочисто і зробило велике вражіння на присутніх. Свято розпочалось панахидою в мійськім соборі, де о. Хіцун і Рудічев в дуже гарних промовах по українському розповіли людям про життя батька Тараса і про велике значіння сучасного визвольного українського руху.

Від собору великий похід українців рушив до Мійської Думи, де просвітяне урочисто повісили уквітчаний портрет Великого Кобзаря на тім самім місті, де висів портрет Миколи другого.

Далі похід рушив до Мійського саду, до відбулось Народне Українське віче, а ввечері Українська трупа Косинкіна на користь Просвіти виставила „Назара Стодолю" з Українським концертом, в якому брали участь Харьківські бандуристи.

За короткий час свого двохмісячного істнування Луганська „Просвіта" роспродала українських книжок і брошур більш як на 1000 карб., заснувала свою книгозбірню й читальню, розсилає скрізь по Словяносербському повіту промовців і агітаторів і взагалі працює досить енергійно, маючи на меті відкрити в Луганську з осени Українську початкову школу.

Поруч з „Просвітою" в Луганську серед робітників заснувалась Українська С.-Д. рабоча партія, а також С. Р., а в останній час —товариство „Запорожська Січь“. 25 червня Луганська „Просвіта" скликає повітовий з'їзд волостних і сільських інстітуцій, а також селянських „Просвіт".

Велике значіння такого з'їзду стане зрозумілим, коли ми згадаємо, що наш Словяносербський повіт хоча і має по селах людність виключно українську, але ці люде, зважаючи на обрусительний вплив великого числа копалень, і заводів зовсім не свідомі.

Повернути цих людей до своєї неньки України і є найголовніша й найперша мета „Просвіти".

Нова рада, 1917, № 66, 17 червня, С. 4.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.