29 квітня 1918

29 квітня 1918: Неслушні закиди Центральній Раді

Дуже часто доводиться читати, ніби Центральна Рада не могла збудувати міцну Державу тому, що складалася з соціялістів, а ті думали не про державність, а про соціялізм.

Багато закидів, що їх роблять Українській Центральній Раді наші хуторянські "політики" настільки наївні, що просто не варто про них говорити. Але мушу зупинитись на деяких закидах, що особливо поширені в нашій публіцистиці.

Дуже часто доводиться читати, ніби Центральна Рада не могла збудувати міцну Державу тому, що складалася з соціялістів, а ті думали не про державність, а про соціялізм.

По-перше, Центральна Рада складалася не з самих соціялістів; в ній була велика фракція безпартійних, опріч того багато її членів були соціялістами тільки по назві, а всі їхні переконання були далекі від соціялізму.

А між тим за всі важливіші постанови, прийняті в Центральній Раді (Універсали, закони) члени Центральної Ради — українці голосували одностайно.

Вислід їхньої роботи — чотири Універсали, а з них бачимо, що Центральна Рада йшла поступово, але неухильно до будови самостійної України. В Записках П. Христюка і в Історії Д. Дорошенка наведено багато інших документів, що це підтверджують.

Другий закид — що українські соціялісти належали до Другого Соціалістичного Інтернаціоналу, і тому мусіли слухати його вказівок.

Насамперед, найбільша фракція в Центральній Раді — українські соціялісти-ревопюціонери до Другого Інтернаціоналу взагалі не належали, як також і українські соціялісти-федералісти, і соціялісти-самостійники.

Українські соціял-демократи вступили до Другого соціалістичного Інтернаціоналу тільки в другій половині 1919 року, а підчас Першої світової війни у 1917-18 рр. навіть ніякого зв'язку з Другим соціалістичним Інтернаціоналом не мали.

Тому говорити про якийсь вплив Другого соціялістичного Інтернаціоналу на українські соціалістичні партії просто неможливо.

Більше того, я добре пригадую засідання виконавчого комітету Другого соціалістичного Інтернаціоналу в Празі 1922 року, в якому брали участь від УСДРП: я, Б. Матюшенко і О. Безпалко.

На нашу пропозицію комітет прийняв приблизно таку постанову: підтримувати намагання українських соціял-демократів збудувати самостійну Українську Державу.

Тут, до речі, слід пригадати, що Другий Соціялістичний Інтернаціонал — єдина міжнародна організація, що винесла таку сприятливу для нас постанову.

З усіх політичних партій Чехословаччини сприятливо ставились до потреб української еміграції тільки Чеська соціял-демократична партія.

Наприклад, коли йшло про негайне закриття Української Господарської Академії, то тільки завдяки інтервенції Чеської соціял-демократичної партії діяльність Академії була продовжена ще на п'ять літ.

Коли в Нансенівському Комітеті прийняли рішення видати всім емігрантам з колишньої російської імперії т.зв. Нансенівські пашпорти, то для цих пашпортів була встановлена форма французькою мовою: народжений в Росії (Russie), походженням росіянин (russe).

Українські еміґранти відмовились брати ці пашпорти, вимагаючи, щоб нас означали як "українець народжений в Україні".

Але представники як Чехословацького міністерства внутрішніх справ, так і Чехословацького міністерства закордонних справ категорично заявили, що ніякі зміни неможливі, бо пашпорти вже надруковано, а головне, що чехословацький уряд тільки виконує постанову, незалежного від нього міжнароднього Нансенівського Комітету.

Представники українських організацій в Чехословаччині ходили по міністерствах, зверталися до різних політичних діячів, але це не помагало.

Тоді ми звернулися до екзекутиви Чехословацької соціял-демократичної партії, і її представник, адвокат Вінтер (жид) інтервенював у самого президента Т. Масарика, і з його розпорядження наше прохання було задоволене: слова Russie і russe були закреслені і написано Ucraine і uсrаiniennе.

В дійсності причини нашого неуспіху були зовсім інші, І було їх дуже багато.

Мартос Б. Правда про Крути // Визвольний здвиг України. – Ню-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1989. – С. 152-153.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.