Петро Болбочан: 2 листопада 1918: Мешканці Стародуба дякують українській армії за захист від більшовиків

Мешканці Стародуба (стародавнє українське місто, тепер – у складі Росії) зібрали велику суму грошей і просили передати їх родинам загиблих у війні проти Росії.

Володимир Дорошенко: 1 листопада 1918: Великий Листопад

Подія 1 листопада - це діло молоді, діло тих, хто створили Легіон Українських Січових Стрільців, а опісля УГА. Правда, діло підготоване цілим розвитком української Галичини останнього півстоліття. Воно, це молоде покоління, давно вже леліяло в своїм серці 1 листопада, давно плекало самостійницьку думку, готуючись до боротьби за українську державу не на словах, а навсправжки, в кривавому бою.

Юлій Олесницький: 1 листопада 1918: Церкви за української влади в Галичині

За становище ЗУНР перед історією відповідають її уряд та парламент. Уряд ЗУНР був складений так, щоби церковні справи були якнайкраще полагоджені.

Сергій Єфремов: 1 листопада 1918: Кров

Події в Галичині пішли прискореним темпом. Полилась кров, зайшли бої...
Тепер треба тільки побажати, щоби справа дійшла до кінця з найменшим числом жертв.

Борис Мартос: 29 квітня 1918: Неслушні закиди Центральній Раді

Дуже часто доводиться читати, ніби Центральна Рада не могла збудувати міцну Державу тому, що складалася з соціялістів, а ті думали не про державність, а про соціялізм.

Борис Мартос: 29 січня 1918: Правда про Крути

При Українській Вільній Академії Наук у Сполучених Штатах Америки зорганізовано Комісію для встановлення фактів і дат Визвольних Змагань. Ця комісія зробила дослідження шляхом особистих розмов зі справжніми учасниками бою під Крутами, або шляхом розсилки їм анкет.

Сергій Єфремов: 22 січня 1918: Непотрібний туман

Самостійність – не як переступний етап, а як становище навіки, – ми вважаємо для України неможливою. Ми гадаємо, що самостійність не тільки не сприятиме силі, а зробиться власне джерелом безсилля й хутко обернеться в фікцію, або скінчить своє недовге існування і формально.

Макар Кушнір: 5 жовтня 1918: Крим та Україна

Цими днями нарешті мають вияснитися політично-державні відносини між Кримом та Україною. Як відомо, до Київа приїхала делегація кримського уряду для вирішення основ, на котрих Крим має приєднатися до України.

Сергій Єфремов: 28 січня 1918: Лист без конверта

Буржуазна кров так саме червоніє, як і пролетарська, і так само веселіше їй текти по жилах, ніж по піску Маріїнського парку

Олександр Лотоцький: 12 березня 1917: Цілий Невський заповнений маніфестантами

Маніфестація зробила величезне вражіння. Про неї повно було розмов серед столичного населення, а другого дня газети, окрім хронікальних звідомлень, майже всі вмістили статті з приводу маніфестації, якої не було ще до тoгo часу.

Українську справу виразно поставлено в пресі на чергу дня.

Симон Петлюра: 19 грудня 1921: В майбутніх конфліктах нашої держави з Москвою міцна українська церква може відіграти велике значіння

Уривки з листа Симона Петлюри до Івана Огієнка від 19 грудня 1921 року

Володимир Винниченко: 26 вересня 1918: Окривджений Каїн

Із небуття встала українська нація. Ні, не з небуття, а з забуття, з сорому, зі смороду, з вікової ковбані, де лежали ми придушені віковими, тяжелезними каміннями російського самодержавства. Революція за волосся витягла нас на світ божий і поставила на березі: а ну, марш, живи!

Павло Скоропадський: 29 квітня 1918: Грамота до всього українського народу

Бешкети й анархія продовжуються, економічна розруха збільшується, для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду. Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України!

Андрій Ніковський: 27 квітня 1918: Мирні переговори з большевиками

Курськ - не Берестя, і більшовики — не німці. Не простота й пустопорожні декларації, не демонстрація вишиваних сорочок і косовороток, а серйозна, докладна і детальна pобота і вияснення відносин політичних, національних, фінансових та економічних.

Артим Хомик: 24 квітня 1918: Кримське питання

Українська Народна Республіка своїм законом про національно-персональну автономію доказала свою до найвищого ступеня посунену національну толеранцію.

Григорій Сидоренко: 16 квітня 1918: Урядовець Микола Костерідзе

: 9 квітня 1918: Вибух у Черкасах

Вибухи військових складів в Україні - не новина. У квітні 1918 р. такі вибухи пережили Черкаси

Харитя Кононенко: 19 березня 1918: Крути (Памяти безталанних друзів)

Та хай минають сотки літ, а український нарід не повинен забувати тих 17-20 літніх героїв, що поклали свої голови за його щастя й волю.
Ми, що зосталися жити покладемо все наше життя, всю нашу працю на те, щоб прославити те, за що ви зложили свої голови, - щоб наша безталанна – мати Україна, перемогла одвічних ворогів і сама запанувала у своїй хаті!

Дмитро Дорошенко: 1 березня 1918: Риплять вози, стукають колеса: то відступають большевицькі обози

На все те дивиться Великий Гетьман і вказує своєю булавою туди за Дніпро, немов говорить: "Женіть їх! Щоб ні ноги їх більше тут не було!"

: 27 (13) січня 1918: На станції Гребінка