Спецпроект

Три тернополянина вперше за півстоліття вступили в вічний завіт з Богом

Троє членів юдейської релігійної громади Тернополя: 8-денне немовля, 30-ти і 57-річні чоловіки, пройшли обряд обрізання згідно з вимогами закону Мойсея.

Подія відбулася 25 січня, тобто 20 швата 5771 року, за юдейським календарем. Обрізання провів головний рабин України Вільгельм Шломо за участі рабина Якова з Ізраїлю та рабина Моше із Житомира.

"Згідно з єврейським законом, на Тернопіль зійшло велике благословення - міцвот - з нагоди того, що тут вступив у союз зі Всевишнім чоловік у віці 57-років. Це можна порівняти з обрізанням Авраама у віці 90 років", - зазначили у юдейській громаді міста.

Відтак громада отримує численні привітання від релігійних конфесій, а троє згаданих чоловіків отримали нові імена: Яків - Яків, Юрій - Давид і Володимир - Шмуль.

Сайт Релігійно-інформаційної служби України цитує 57-річного Володимира Опалюха: "Я обрав ім'я на честь нашого земляка, письменника і лауреата Нобелівської премії [йдеться про Шмуель Йосеф Халеві Чачкеса Агнона, котрий народився в місті Бучач]".

Загалом же, за його словами, значення обрізання для юдеїв чимось нагадує хрещення у християн. "Ми пам'ятаємо з Біблії, з Тори, що Бог сказав Мойсею: "Обріж плоть і будеш мати союз на вічно". Бріт-мілу означає, що ти вступив у вічний завіт з Богом, носиш печатку цього союзу. Обрізання завжди роблять на восьмий день від народження дитини - батьки віддають хлопця на службу Богові. Адже й Ісуса на восьмий день після народження принесли у храм для обрізання", - пояснив член релігійної громади.

Однак є випадки, коли обрізання проводять і дорослим чоловікам.

"Навіть є така приказка: чим старший чоловік проходить через бріт-мілу, тим він ближчий до Бога. Адже тоді він робить це свідомо", - пояснив В. Опалюх.

Як інформує кореспондент РІСУ Володимир Мороз, у Тернополі проживає приблизно 200 євреїв, однак не всі вони належать до юдейської релігійної громади міста.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.