Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Український інститут національної пам'яті закликав органи влади Польщі відновити зруйновані українські поховання, а також розслідувати ці акти вандалізму.

Відповідну заяву опубліковано на офіційному сайті Українського інституту національної пам'яті.

"В час збройної агресії Російської Федерації проти України, Республіка Польща стала одним з тих сусідів, який чітко засвідчив свою повагу до суверенітету України та недоторканості українських кордонів. Протягом цих складних років, ми завжди відчували дружнє плече сусіда та міжнародного партнера.

Не лише польська держава, але й ціле польське суспільство продемонструвало бажання розбудовувати між двома народами взаємини на засадах взаємоповаги і добросусідства", - такими словами розпочинається звернення УІНП.

Однак, йдеться далі, "з моменту вторгнення Збройних сил Російської Федерації на територію України, в Польщі була розгорнута кампанія нищення українських військових пам’ятників і могил".  

Інститут наголошує, що з часом акти ванталізму, які ніхто з представників влади Польщі не розслідував, ставали все більш зухвалими та масовими. Лише в період 2014 по 2016 рр. на території Республіки Польща було скоєно щонайменше 14 актів вандалізму щодо українських пам’ятників та місць поховань: 5 у 2014 році, 6 у 2015-му і 2 - навесні 2016 року.

Проте, "останній акт ненависті щодо українських місць пам’яті привертає до себе особливу увагу", - зазначають автори зверння.

У неділю вранці, 9 жовтня 2016 р., невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, Табір великої Польщі), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Один з очільників OWS Давід Гудзец від свого імені опублікував на відеосервісі Youtube ролик, на якому двоє чоловіків вдень знищують українське поховання, використовуючи ломи, молоти та відбійний молоток.

Поширений відеосюжет супроводжується піснею ксенофобського змісту, що ображає національні почуття української етнічної меншини в Республіці Польща. Поява відеоролика, як і той факт, що зловмисники не ховаються, а вчиняють свої дії відкрито, викликала широкий суспільний резонанс в Україні.

В Інституті вважають, що акції зі знищення українських місць пам'яті в Польщі набули характеру спланованої ліквідації українського історико-культурного спадку. Відбувається свідоме затирання слідів перебування українського народу на українсько-польському прикордонні.

Український інститут національної пам'яті адресує свою заяву до органів державної влади Республіки Польща із закликом:

  • Забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань.
  • У відповідності ст. 3, 4 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, негайно відновити знищені українські пам’ятники та пам’ятні знаки коштом польської сторони.

"Пошук та покарання злочинців, як і відновлення знищених українських пам’ятників, є не лише справою налагодження українсько-польського діалогу про трагічні сторінки минулого, але й справою збереження добросусідських взаємин між Польщею та Україною", - переконані в Інституті.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.