Українська правда
Історична правда
Постійна адреса публікації: https://www.istpravda.com.ua/short/2017/07/27/150117/

In memoriam. Помер відомий СУМівець – Нестор Зарічний

27.07.2017
25 липня 2017 року, о 15 год., відійшов у вічність політв’язень, сеньйор Тернопільського осередку Спілки української молоді в Україні, Почесний член СУМ в Україні, співзасновник підпільного осередку СУМ в с.Кошляки Тернопільської області Нестор Зарічний.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на СУМ в Україні. 

Уперше широкий загал почув про Спілку української молоді в 1930 році, коли на Харківському процесі над Спілкою визволення України, на лаві підсудних опинився керівник СУМ Микола Павлушков. Його засудять на 10 років ув'язнення, проте в 1937 році, з нагоди "20-ліття Жовтневої революції", розстріляють.

Згодом, базуючись на свідченнях цілого ряду учасників цього процесу історики поставлять під сумнів існування СВУ-СУМ. Водночас, після ІІ Світової війни в діаспорі опиняться ряд осіб, що дадуть свідчення про СУМ, зокрема й рідна сестра Павлушкова.

Спроба відновлення СУМу після процесу СВУ була на Тернопільщині. У 1948 році, в селі Кошляки, тепер Підволочиського району, було створено підпільну організацію "Спілка Української Молоді". Її засновники – молоді хлопці, які відчували перед собою відповідальність за долю Вітчизни та її народу.

Нестор Зарічний

Ними були Ростислав Зарічний, Нестор Зарічний, Ярослав Бакалюк і Мирослав Загрійчук. У 1950 році до них приєднався Ярослав Чучвала. На час об’єднання в організацію Ростиславу Зарічному виповнилося 17 років, Ярославу Бакалюку та Мирославу Загрійчуку було по 16, а Нестору Зарічному –15.

Усі вони вчилися в школі, або щойно її закінчили. Зрісши у свідомих українських сім’ях, вони не могли сприйняти чужинців, що нищили мову, культуру України і її народ, тому симпатизували старшим членам ОУН та УПА, часто підтримували з ними зв’язки і вирішили спільно продовжувати боротьбу.

Назву для своєї організації узяли із забороненої історичної літератури, де йшлося про СУМ в Україні ще в 20-их роках. Вони написали присягу українця-націоналіста, склали її і суворо дотримувались.

Також самостійно був написаний і Статут організації. Основними завданнями організації було проведення антибільшовицької пропаганди, розповсюдження серед населення забороненої літератури, підтримування зв’язків зі старшими членами підпілля, які перебували у селі.

З 1948 року до 1950 молоді патріоти періодично проводили збори, на яких вели протоколи засідань. На засіданнях вирішували питання спільних дій, а також займалися самоосвітою та самовихованням, читаючи "Історію України-Руси" М. Грушевського та інші заборонені книжки.

 Нестор Зарічний серед СУМівців

Неодноразово виготовляли і розклеювали по селах листівки, що були спрямовані проти виборів до органів радянської влади, проти вступу селян до колгоспу та проти проведення радянських господарсько-політичних кампаній, збирали дані про представників радянської влади, переховували зброю…

Підтримували хлопці зв’язки (а часто й виконували їх завдання), зі старшими членами УПА з групи "Дружба" Надяком Богданом, Крисоватим Василем (убиті восени 1950 р.) та іншими. 

Після арештів та загибелі основної частини старших підпільників відбулися значні зміни і в СУМі. Молоді патріоти рідше проводили засідання, тому що окремі з них, хоч і лишались членами спілки, почали виїжджати із села.

Так, Нестор Зарічний вступив до, кооперативно-торгової школи в Бережанах. Ярослав Чучвала – до Львівського кінотехнікуму, Ростислав Зарічний був призваний на службу в армію, туди ж мали йти Ярослав Бакалюк та Мирослав Загрійчук.

Та не судилося молодим патріотам приступити до мирного життя. За даними про існування підпільної антирадянської молодіжної організації у серпні 1951 року їх всіх одночасно у різних місцях заарештували.

Слідство з нелюдськими знущаннями тривало три місяці і, як наслідок, суд та вирок. 25–26 грудня 1951 року всі учасники організації трибуналом військ МГБ Тернопільської області засуджені на 25 років виправно-трудових таборів кожний.

Потім пішли етапи на Сибір та в Казахстан. А там, тяжка праця, напівголодний пайок. На щастя, у 1953 році вмер "батько всіх народів" і режим трохи послабився. На вимогу засуджених та їх рідних у 1955 році судову справу було переглянуто і припинено.

Ярослав Чувала помер задовго до 1991 року і похований на Івано-Франківщині. У вересні 2002 року покинув цей світ і Ярослав Бакалюк, а в 2004 – Ростислав Зарічний.

За кілька днів до 25 липня 2017 року мав би відзначати своє 84-ліття Нестор Зарічний. В останню путь Нестора Зарічного проводжатимуть 27 липня. Панахида відправлятиметься 26 липня в м. Збараж на Тернопільщині.

© 2010-2020, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".