Українська правда
Історична правда
Постійна адреса публікації: https://www.istpravda.com.ua/videos/2011/03/22/32847/

1935: гітлерівське телебачення - вар'єте і пропаганда

22.03.2011
Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 193-го до вересня 1944-го. Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - "Так. Життя прекрасне".

22 березня 1935 року телебачення розпочало свою тріумфальну ходу світом - з нацистської Німеччини.

Начальник Імперського мовлення Ойген Гадамовський доповів (прямо в ефірі) Гітлеру: "Зі станції Берлін-Вітцлебен розпочато перше у світі регулярне телевізійне мовлення... Настав час, коли ми готові передати через націонал-соціалістичне ТБ ваш образ, мій фюрере, всім німецьким серцям".

Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 1935-го до вересня 1944-го. Його сигнал приймали біля 700 телевізійних апаратів по всій Німеччині.

Формула успішного ТБ від Геббельса: 75% розважайлівка і 25% - пропаганда

Нещодавно німецький журнал "Шпіґель" знайшов архів нацистських телепередач. Деякі уривки можна побачити в цьому відео (на жаль, з англійськими коментарями поверх оригінального запису).

У 1936 році транслюють усілякі вар'єте - з танцями і музикою. "Не тільки ковбої знають, як застосовувати ласо", - жартує ведучий. Далі жарти ще крутіші: "Тих іноземних музикантів, які гратимуть не в ноту, відправлятимуть у концертаційні табори".

В 1943-ому закликають бути "господарями власної долі". Це передача про шпиталь, де лікуються ветерани з ампутованими кінцівками. Вони організовано і дружно долають на протезах лінію перешкод. Дивитися на цей ентузіазм доволі лячно.

Нацистський агітпроп на поштових листівках

Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - довірливо тулиться дівчина. - "Так, але життя прекрасне".

"А на завершення нашого вечора - маршова музика, - усміхається дикторка. Її губи намальовані чорним, бо тодішня телетехніка не сприймала червоного кольору. - Хайль Гітлер!"

© 2010-2020, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".