1987: київське "Динамо" виграє Кубок СРСР

10 років тому помер Валерій Лобановський. На цьому відео - один із численних моментів його тріумфу. 1987 рік, "Динамо" (Київ) завойовує у Москві кубок Радянського Союзу. Програючи 1:3, кияни зрештою перемагають.

Москва, Лужники, червень 1987 року, фінал Кубку СРСР. Другий зоряний час "динамівців" і перший зоряний час Валерія Лобановського в якості тренера. Ось він, молодий і стрункий, обнімає своїх підопічних-переможців.

Торік він виграв багато трофеїв - чемпіонат СРСР, Кубок Кубків УЄФА, британський журнал World Soccer назвав його другим (після бельгійця Ґі Тіса) найкращим тренером світу. Тепер настав час завоювати ще й Кубок СРСР, вп'ятеро за тренерську кар'єру.

Це не дуже якісно записане відео демонструє те, що в радянському футболі називали "класом команди" - поступаючись мінським динамівцям 1:3, кияни зрівняли рахунок, не пропустили у додатковий час і зрештою виграли в серії післяматчевих пенальті. Ми пропонуємо вам подивитися останні хвилини цього матчу.

Загалом легендарний Лобан, поєднуючи інтенсивні тренування з математичним моделюванням ігрових ситуацій, вісім разів робив київське "Динамо" чемпіоном СРСР і шість разів вигравав Кубок. Зрештою "Динамо" стало найбільш титулованим клубом у чемпіонаті Радянського Союзу.

Дивіться також:

1966: "Динамо" виграє Кубок і водночас чемпіонат (ВІДЕО)

1961: "Динамо" руйнує московську монополію на чемпіонство в Союзі

Головний стадіон Євро-2012: від "Червоного" до "Олімпійського"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.