Остання столиця УНР. Петлюрівська репетиція в Кам'янці (ФОТО)

Мушкетери з Кам'янця-Подільського перетворилися на козаків армії УНР. Вони хочуть організувати в місті, яке в 1919-20 роках було столицею України, історичний фестиваль, присвячений добі Директорії.

Кам'янець-Подільський вже звик до військово-історичних фестивалів: на зміну "Террі Героїці" прийшла "Земля героїв", теж присвячена XVII століттю, напів-уявну Бургундію відтворюють в заходах на Руській брамі кам'янецькі "лицарі".

Але реконструкція подій не такого й далекого минулого, виявляється, може бути не менш захопливою за середньовічні турніри.

Мечем і сапкою. Лицарська "Битва Націй" у Хотинській фортеці

Наприкінці травня у Старій фортеці відбулася презентація нового проекту від кам'янець-подільського військово-історичного товариства - фестивалю "Остання столиця", присвяченого подіям 1919 року.

 Кам'янець-Подільський став останньою столицею Української Народної республіки

Реконструктори - вони ж затяті і шалені, часто їм тісно в одному періоді.

Кам'янець-подільське військово-історичне товариство, знайоме багатьом за масштабними відтвореннями військових баталій XVII ст. (Terra Heroica, битви під Хотином, Збаражем і Корсунем), останніми роками зацікавилось ще одним знаковим для Кам'янця-Подільського періодом.

Кам'янецькі реконструктори в ролі мушкетерів...

У 1919 р. столиця Поділля протягом 9 місяців була й столицею України - петлюрівської України.

 На Оболоні відкрили пам'ятник старшинам армії УНР (ФОТО)

Вже кілька років ватажок товариства і його "мотор", Олександр "Гайдук" Заремба, мріє влаштувати-таки у місті фестиваль, присвячений добі Директорії.

...і козаків Залізної дивізії УНР

Навіть дата вже вибрана: 24 серпня. Поки що сутужно лише з фінансуванням. Однострої хлопці, як то водиться в реконструкторів, вже пошили-виготовили-придбали самі.

Гвардії сержант. Реконструюємо бійця Третього Українського фронту (ФОТО)

Бути вояком періоду УНР коштує все-таки дешевше, ніж бути шляхтичем чи найманим піхотинцем з XVII ст., але й 1919 рік вимагає певних фінансових витрат. В середньому комплект обійшовся близько 3 тис. гривень з особи.

 Захисники останньої столиці у Кам'янецькій фортеці

Але Олександр підкреслює: вони відтворюють досить таки "причісану" армію, більш-менш облаштовану. Он, на кожному воякові - шинель. В реальності в багатьох солдатів тієї доби шинелі не було - і вони використовували замість неї звичайну ковдру.

 Муштра зі складання шинелі ковдри

Багато хто з членів товариства хизується зеленими галіфе - їх виготовили із справжнього більярдного сукна (тільки в епоху Директорії на такий крок йшли від відчаю, а зараз це досить дороге задоволення).

2011: Доній у ролі Петлюри. Реконструкція зимових боїв у Києві (ВІДЕО)

Майже всі у високих чоботах, крім Гармаша: на ньому справжні австрійські черевики початку ХХ століття. Придбав колись при нагоді за 70 гривень. Виглядають стильно, їх не лише на реконструкторські події взувати можна.

Кобура теж шикарна і шкіряна

Хлопці в одностроях з великими синіми тризубами на рукавах зовсім не схожі на себе ж у вовняних шапках і постолах.

З новим "іміджем" клуб вже обжився: вже відбулося кілька подій, присвячених бою під Крутами, та й для себе, а не для публіки, зроблено кілька вилазок в форматі living history, під час яких абсолютно заборонено користуватися сучасними благами цивілізації. Вибраний для відтворення період намагаються повторити до дрібниць.

 Як завжди, найкращі друзі реконструкторів - діти

Олександр Заремба все ще не впевнений, що, попри гучні анонси міської влади, "Остання столиця" все-таки відбудеться.

Минулі роки для проведення фестивалю не вистачало політичної волі керманичів Кам'янця. Адже декому до цього часу події майже столітньої давності чомусь видаються контроверсійними: Петлюра для заідеологізовних радянською добою пенсіонерів все ще ввижається жупелом і ворогом.

1919: Петлюра приймає військовий парад (ВІДЕО)

Зараз начебто і воля є, та сутужно з фінансуванням. Та все-таки надії на новий цікавий захід є. Планується, що у фестивалі приймуть участь також реконструктори з Львова, Києва та Хмельницького.

Відтворювати будуть не лише вояків петлюрівської армії, а й їхніх супротивників-червоноармійців та колег з галицької армії.

 В історичному музеї (відділ ХХ cторіччя). Реконструктор порівнює свою зброю з експонатом

Як і під час "Терри Героїки", буде розбито табір реконструкторів згідно з вимогами гарнізонної служби.

Глядачі зможуть спостерігати за  навчанням козаків в таборі, покуштувати каші з польової кухні, послухати військові оркестри, а в останній день фестивалю відбудеться навчальний бій.

Всі фото: Ірина Пустиннікова

Крім реконструкторських заходів, у рамках фесту планується й тематична наукова конференція. Тримаємо за хлопців кулаки: нехай все вдасться.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.