Спецпроект

Анексовані скарби Криму

Якимось невідомим для світової спільноти чином Україну враз позбавили рідкісних лапідарних колекцій, античних руїн, музейних цінностей, найдавніших церков, храмових комплексів і палацових споруд, не кажучи вже про безцінну "Золоту комору".

Латентний скандал, який зараз мляво протікає навколо кримської колекції, виставленої в музеї Алларда Пірсона в Нідерландах, як не можна краще демонструє, що відбувається в Криму.

Музейні рідкості були вивезені з країни в лютому, коли Археологічний музей університету Амстердама (музей Алларда Пірсона) відкрив виставку "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

В урочистій церемонії брали участь керівники кримських історико-культурних заповідників, в тому числі Керченського, Бахчисарайського і Центрального музею Тавриди.

На відкритті оголосили, що кримські експонати будуть виставлятися до 20 вересня 2014 року. Однак відразу ж після анексії Криму музейники раптом почали кампанію з повернення рідкостей.

Зараз на сайті Керченського історико-культурного заповідника проводиться збір підписів під петицією за повернення експонатів до Криму, а не в Україну. При цьому, як і у випадку з анексією самого півострова, наголошують на міфічне "повернення додому".

"Хто може засумніватися в тому, що колекції, вивезені до Європи з кримських музеїв для організації виставок, є невід'ємною частиною їхніх зібрань? Хто може ділити світове культурне надбання за "національною" або "політичного" ознакою? Тільки той, хто ставить політичні амбіції вище честі і обов'язку", – йдеться в тексті петиції, підписати яку пропонують всім бажаючим.

Кількість підписантів поки не досягло і тисячі. Можливо, кримчан зараз більше цікавить хліб насущний, а не музейні рідкості, подивитися на які вони і до анексії не багато-то і ходили.

Але саме питання повернення кримської колекції заслуговує пильної уваги, хоч і під іншим, не вигідним для музейників кутом.

Чому таким болючим для керівників історико-культурних заповідників стала тема амстердамської виставки? Звичайно, мова йде про дві тисячі унікальних експонатів. Це культурна спадщина, за яку треба боротися.

Але ж все це зараз виставлено в музеї Алларда Пірсона на законних підставах. На відміну від величезної кількості рідкісних артефактів, які після анексії Криму, по суті, вкрали у України та її народу.

Якимось невідомим для світової спільноти чином Україну враз позбавили рідкісних лапідарних колекцій, античних руїн, музейних цінностей, найдавніших церков, храмових комплексів і палацових споруд, не кажучи вже про безцінну "Золоту комору".

 Церква Івана Предтечі в Керчі - найдавніший збережений християнський храм (VIII сторіччя) в Україні

Чому про це сором'язливо замовчують працівники історико-культурних заповідників? Зараз вони урочисто підписують договори про співпрацю з Ермітажем. Тим самим Ермітажем, в який колись відвезли все найцінніше скіфське золото, знайдене на території Керченського півострова.

Чому, радіючи "возз'єднанню", музейники не вимагають у керівництва Ермітажу "повернути додому" унікальні експонати? Але ж кримчани кілька десятиліть були позбавлені можливості побачити скарби, знайдені в курганах скіфських і грецьких царів.

Відповідь лежить на поверхні: справа не в інтересах кримчан чи кримських музейників, справа в чиємусь бажанні якомога швидше передати рідкісні експонати з кримських музеїв у відання "старшого брата", і, по можливості, перевести увагу громадськості на щось інше.

На цю роль прекрасно підходить амстердамська колекція, яка до вересня на законних підставах буде виставлятися в музеї Алларда Пірсона.

А тим часом ніхто не згадає про тисячі артефактів, які почнуть кочувати по виставках Російської Федерації, поки остаточно не загубляться в чиїхось сховищах.

Унікальні культурні та історичні цінності Криму анексовані разом з півостровом. На відміну від заводів, портів і банківських сховищ, збитки від їх відчуження підрахувати неможливо. Ці скарби безцінні. На жаль, це не секрет.

Автор: Леся Приморська, керчанка

Джерело: Крим.Реалії - Блоги

-----------------------

Дивіться також: ЮНЕСКО занепокоєна ситуацією з культурними скарбами Криму

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.