Віктор Ющенко: "Народ, який повертає свою пам'ять, – стає непереможним"

Упродовж століть Москва прагнула не тільки окупувати українську землю – вона хотіла розірвати наш історичний корінь, розпорошити по світах нашу пам'ять, зробити так, щоб українські герої залишалися вигнанцями навіть після смерті. Тому сьогоднішня подія має не лише символічне, а й глибоке державницьке значення.

 

Шановні співвітчизники, був присутнім на події, значення якої наша нація ще глибше усвідомить із роками.

На рідну землю, до серця України – священного Києва – повернулися полковник армії Української Народної Республіки, голова Організації українських націоналістів Андрій Мельник і його вірна дружина й соратниця Софія Федак-Мельник.

Вони повернулися додому.

Повернулися в Україну, за яку боролися, яку носили у своєму серці навіть на чужині, за яку молилися й за яку жертвували власним життям.

Це не лише перепоховання. Це – акт великої історичної справедливості. Це – повернення пам'яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації.

Упродовж століть Москва прагнула не тільки окупувати українську землю – вона хотіла розірвати наш історичний корінь, розпорошити по світах нашу пам'ять, зробити так, щоб українські герої залишалися вигнанцями навіть після смерті. Тому сьогоднішня подія має не лише символічне, а й глибоке державницьке значення.

 

Ми мусимо усвідомити просту істину: український пантеон національної слави не може бути завершеним, доки наші великі сини залишаються на чужині.

Україна повинна повернути своїх героїв додому.

Ми маємо повернути прах великого гетьмана Івана Мазепи, творця першої української Конституції Пилипа Орлика, головного отамана Симона Петлюри, гетьмана Павла Скоропадського, полковника Євгена Коновальця, провідника Степана Бандери й тисячі інших українців, які творили нашу державність і чиї могили сьогодні розкидані по світах.

Бо народ, який не шанує своїх героїв, не має майбутнього. А народ, який повертає свою пам'ять, – стає сильним, цілісним і непереможним.

 

Сьогодні Україна повертає не лише імена – Україна повертає свою державну пам'ять.

Україна повертає своїх.

Україна повертає свою історію.

Україна повертає себе.

Слава Україні!

Богдан Червак: Євген Коновалець повертається в Україну!

У Роттердамі на кладовищі "Кросвейк" відбулася ексгумація праху першого Голови ОУН полковника Євгена Коновальця.

Юрій Юзич: Замальовані обличчя на світлині

На світлині – учасники пластового табору, який розігнало КДБ влітку 1989 року. Це був перший літній табір відродженого Пласту. Називався він "імені Романа Шухевича". А його відзнакою був тризуб, який через кілька років стане державним гербом України. На щоглі майорів синьо-жовтий український національний прапор.

Олексій Мустафін: І з нуту пироги. Згадки про пізанську "талассократію"

Невеличкий острівець Мелорія, розташований просто навпроти гирла річки Арно, відомий завдяки двом морським битвам, які відбулися поруч із ним. У першій, в 1241 році, пізанці - разом з ескадрою імператора Фрідріха II Гогенштауфена - буквально розтрощили генуезький флот. А 1284 році вже Пізанська республіка зазнала найбільшої та найганебнішої в своїй історії поразки від своїх генуезців.

Віталій Скальський: Світлина 1919 року: розархівування імен

Фотографія штабу Володимир-Волинського бойового загону, зроблена 6 травня 1919 року у Горохові – добре відома історикам, краєзнавцям та навколоісторичній волинській спільноті. Її багато раз друкували і передруковували. Але лише зараз дійшли руки спробувати дослідити біографії осіб, зображених на фото.