13 листопада в історії

1002 - масове винищення вікінгів у південних графствах Англії за наказом короля Етельреда II (різанина Дня св. Бріція)

1708 - російські війська князя Олександра Меншикова за наказом царя Петра І і з допомогою зрадника Івана Носа (старшини Прилуцького полку) захопили та знищили місто-фортецю Батурин - українську столицю, резиденцію гетьмана Івана Мазепи, котрий перед тим перейшов на бік шведів.
Були піддані жорстоким тортурам і вбиті всі мешканці - понад 15 тисяч осіб разом із козацьким гарнізоном, винищені навіть коти й собаки

1821 - народився Михайло Петрашевський, російський соціаліст-утопіст, юрист, засновник гуртка «петрашевців»

1850 - народився Роберт Льюїс Стівенсон, англійський письменник («Острів скарбів»)

1851 - почала діяти телеграфна служба між Лондоном і Парижем

1851 - у Росії введена в експлуатацію залізниця між Москвою і Петербургом (Миколаївська, тепер Жовтнева).
Відкриття телеграфного зв'язку між Москвою та Петербургом

1854 - британський вітрильно-гвинтовий фрегат «Принц» (увійшов в історію як «Чорний принц») та десять інших кораблів англо-французької ескадри загинули під час шторму біля Балаклави (Крим). Кількість жертв перевищила 500 осіб

1862 - Льюїс Керролл дотримався обіцянки, даної раніше Алісі Лідделл, і записав у своєму щоденнику: «Почав писати казку про Алісу, сподіваюся закінчити її до Різдва»

1889 - народився Остап Вишня (Павло Губенко), український письменник

1905 - народився Ніл Хасевич, український графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і Української головної визвольної ради.
Друком вийшли «Екслібрис Ніла Хасевича» (1939) і «Графіка в бункерах УПА» (1952).
Загинув у лавах УПА

Дереворит роботи Ніла Хасевича.

1907 - француз Поль Корню в Нормандії піднявся на два метри над землею на своїй двороторній машині - першому гелікоптері

Поль Корню на своєму апараті.

1914 - американка Мері Фелпс Джейкобс запатентувала бюстгальтер - жіночий предмет нижньої білизни, відомий тоді як «ліфчик без спинки».
Перед тим Мері купила для чергового громадського заходу вечірню сукню з відкритими плечима. Виявилося, що корсет із китового вуса, який тоді носили жінки, визирав назовні. Не розгубившись, Мері за допомогою покоївки зшила з двох рожевих шовкових хусток і гумки новий предмет спідньої білизни.
Відтак подруги і знайомі оцінили переваги бюстгальтера і звернулися до Мері із замовленнями. Свій винахід вона продала пізніше корсетній компанії за півтори тисячі доларів. Компанія заробила на цьому 15 мільйонів доларів, а Мері померла в 1970 р. безвісною

1916 - I Світова війна: закінчилася битва на Соммі (Франція), що призвела до смерті понад 600 000 солдатів Франції та Британії, німці - від 465 до 600 000 осіб.
Внаслідок потужної наступальної операції союзники «продавили» німецький фронт лише на 10 км вглиб

Тіла вбитих на Соммі німецьких солдатів.

1917 - постановою Центральної Ради Симон Петлюра призначений генеральним секретарем із військових справ.
Петлюра віддав наказ українським військам зайняти всі найважливіші урядові об’єкти Києва.
Перший Український полк охорони революції, сформований із делегатів ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду в Києві, розбив частини штабу Київської військової округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд, та остаточно придушив заколот більшовиків у місті

Перший Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради. 1917 р. Симон Петлюра - крайній праворуч.

1918 - тимчасовий виконавчий орган УНРади перетворений на Державний секретаріат Західноукраїнської Народної Республіки.
Затверджено конституційні основи новоствореної держави - «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона, власне, отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».
Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі й охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття.
Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км, населення - 6 млн. осіб.
Затверджено герб держави - золотий лев на синьому тлі, та прапор - блакитно-жовтий.
Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Цього ж дня Тимчасовий основний закон ЗУНР був доповнений законом про організацію війська

                                          Герб ЗУНР.

1918 - опублікована грамота Павла Скоропадського "До всіх громадян-українців" від 10 листопада 1918 р. із закликом до єднання і з запевненнями, що уряд Української Держави забезпечить скликання найближчим часом Державного сойму та розв’язання земельного питання.
Гетьман підкреслював, що він має досить сили, щоб не допустити жодного руху проти державного ладу, але сподівається, що не доведеться її застосовувати завдяки розумінню громадянами ситуації

1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування 1 млн. карбованців на боротьбу з холерою

1918 - у приміщенні Міністерства шляхів на Бібіковському бульварі в Києві відбулися таємні збори представників українських політичних партій, що входили до складу Українського національного союзу, та есефів, залізничних організацій і Селянської спілки.
Збори схвалили раніше розроблений план повстання проти гетьманського режиму; намітили соціальні, політичні і національні гасла і обрали тимчасовий революційний орган для керівництва, новий український уряд – Директорію. До її складу увійшли: Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський і Андрій Макаренко

1918 - опубліковано постанову ВЦВК Росії про анулювання Брестського мирного договору у зв'язку з поразкою Німеччини у світовій війні

1918 - імператор Карл IV - останній правитель династії Габсбургів - зрікся управління Угорською державою.
Король Саксонії Фрідріх Август ІІІ зрікся престолу внаслідок Листопадової революції

1920 - червоні війська зайняли Сімферополь, Алушту, Керч та Ялту.
Наказ командувача Південного фронту більшовиків Михайла Фрунзе про знищення залишків врангелевців

1942 - у Володимир-Волинському гетто проведена акція зі знищення 2500 євреїв

1943 – радянські війська 1-го Українського фронту оволоділи Житомиром, Малином, Черняховом, Потіївкою, райцентром на Київщині Розважів, зайняли більше 100 інших населених пунктів.
Завершення Київської наступальної операції

1943 - народився Мустафа Джемілєв, український кримськотатарський громадський і політичний діяч, дисидент

1945 - починається тріумфальне турне по Англії футбольної команди московського «Динамо». У першому матчі москвичі зіграли внічию з лондонським «Челсі» - 3:3

1945 - у Франції Шарль де Голль обраний головою тимчасового уряду

1956 - на Ворошиловградському металургійному заводі введена в дію найбільша в Європі мартенівська піч

1971 - виведення на орбіту навколо Марса першого міжпланетного космічного апарату - першого штучного супутника Марсу «Марінер-9», США

1980 - американський космічний апарат «Вояджер-1» передав на Землю перші фотографії Сатурну великим планом

1985 - виверження вулкана Невадо-дель-Руїс у Колумбії призвело до загибелі 20 тисяч людей

1987 - задля сприяння «безпечному сексу» та запобігання поширенню СНІДу Бі-Бі-Сі вперше продемонструвало на екранах Британії соціальну рекламу презервативів (без вказання марки)

1989 - Верховна Рада Естонської РСР оголосила незаконним приєднання республіки до СРСР у 1940 р.

1993 - помер Володимир Івашко, перший секретар ЦК Компартії України у 1989-1990 рр., голова Верховної Ради УРСР у червні-липні 1990 р., заступник генерального секретаря ЦК КПРС

1994 - у Швеції відбувся референдум, що схвалив вступ країни до Європейського Союзу

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.